У мене є старша сестра Аліса. У нас із нею різні батьки. Перший мамин чоловік кинув її з дитиною, коли сестра ще навіть у дитячий садок не пішла. Мама кілька років була одна. Поки не зустріла мого тата.
Різниця із сестрою у нас у шість років. Тато завжди намагався догодити Алісі. Я не знаю, чим це було зумовлено, але збоку здавалося, ніби він хотів розтопити серце маленької падчерки всіма можливими способами.
Тато дарував Алісі дорогі подарунки, купував усі речі, які вона просила. Батько працював у юридичній галузі, мав добрий дохід. Він ніколи не поділяв нас із сестрою і повністю забезпечував нас обох.
Навчання Алісі теж сплачував мій батько. Мама, як тільки вийшла заміж за батька, відразу припинила працювати. Вона швидко зрозуміла, що із таким чоловіком може дозволити собі сидіти вдома.
Після виходу з декрету мати завжди працювала неповний день. Вона працювала вахтеркою, прибиральницею та якось навіть двірником. Грошей це приносило справжні копійки. Мама нам із сестрою пояснювала, що головне для неї – це трудовий стаж.
Тато забезпечував нас усім необхідним. Саме батько заробив на велику трикімнатну квартиру у непоганому районі. Мама ж витрачала свою зарплату здебільшого на себе.
З сестрою у нас добрі стосунки ніколи не складалися. Мабуть, різниця у віці шість років теж зіграла свою роль. Ми не сварилися. Нам просто було нецікаво разом. Навіть поговорити нема про що.
Чотири роки тому тата не стало. Мама залишилася у великій квартирі одна. Ось із цього моменту сестра й почала обробляти нашу матір.
Вона вмовляла маму переїхати жити до неї. Аліса як поїхала вчитися до обласного центру так там і залишилася жити. Тепер вона кликала переїхати з собою й маму. Я того року тільки-но закінчила університет і шукала роботу. Планувала залишитись у рідному місті.
Мама у нас ще у розквіті сил. Їй незабаром виповниться п’ятдесят. Вона не інвалід і всі справи вдома спокійно може виконувати сама. Але Аліса так промила матері мізки, що при черговій зустрічі мама видала, що жити сама боїться. У її віці потрібен догляд та нагляд.
Чого раптом хтось повинен доглядати дорослу самостійну людину, мама мені пояснити виразно так і не змогла. А навіщо все це треба було сестрі, я зрозуміла тільки зараз. Вчора мені оголосили, що квартиру, де я виросла, на яку заробив мій батько – продали.
Аліса все ж таки змогла пів року тому умовити матір переїхати до себе. Тоді була розмова, що якщо мамі сподобається жити в Аліси, то можна буде подумати про здачу квартири в оренду. Але сестра вирішила мамину квартиру продавати. Тому що зненацька з’ясувалося, що вона чекає дитину.
І мама оформила процедуру купівлі-продажу, забравши всі гроші, отримані від продажу, і не виділивши мені з них жодної копійки. У мене зараз фінансове становище нестабільне. Роботу нормальну важко знайти. Досвіду роботи ніякого. Мама після смерті тата грошима мені не допомагала. Мене фактично позбавили спадщини!
На цю квартиру заробив мій тато! А тепер усі гроші дістануться лише Алісі. Я вважаю, що це некрасиво та несправедливо. Я висловила своє здивування від такого маминого рішення, але мати все викрутила інакше. Вона наговорила мені неприємностей. Сказала, що я її смерті хочу!
Ми посварилися і припинили цю розмову. А сьогодні вранці мама зателефонувала і заявила, що я маю їй тепер висилати гроші. Мама ж планує жити в Аліси. Отже, за мною буде “несплачений борг”. Обидві дочки однаково повинні вкладатися в утримання матері.
Виявилося, що мама записує практично всі витрати протягом усього мого життя. Причому в загальну суму включені витрати на іграшки, їжу та навчання. При цьому мама ще примудрилася заїкнутись, що якщо їй із сестрою жити не сподобається, то вона в майбутньому переїде до мене!
Це так смішно! Мама з сестрою змовились проти мене, а тепер думають, що я це все так швидко забуду?
