Напевно, кожен, хто пише свою сповідь, тішиться певною надією, що ось раптом знайдеться хтось, хто щасливо пережив подібне випробування. Або у когось була схожа проблема, і люди все пережили, і щасливі живуть, загалом happy end. Я, мабуть, із серії тих, хто сповідається і хоче зрозуміти як це пережити.
У дружини виявляється був службовий роман. Дізнався випадково, скандалів не влаштовував, сіли поговорити і вона розповіла, що тривала інтрижка пів року, хоча мені здається, що більше. А я, як дурень, нічого не помічав.
Живемо разом 7 років, є донька їй 4,5 роки. Жили завжди чудово, міцно, дружньо, проблем ніколи ніяких не було. Вірив їй як собі, і тут таке трапилося… Виявляється, що вона брехала всі ці 6 місяців, лягаючи в ліжко до мене.
Подумавши, я вирішив пробачити й спробувати все спочатку. Звісно, це рішення мені далося нелегко, але через дитину, сім’ю та мої почуття до неї вирішив спробувати – а що як вийде? Вона каже, що любить мене, але вже не знаю.
Зараз цікаво, якби я про це випадково не дізнався, скільки б це ще тривало? І чи дізнався б про це взагалі? Я, напевно, теж хочу почути, що вона зміниться і більше подібного не буде. Проте цих слів я так і не почув. Але треба бути реалістом: близька і рідна мені людина вже зрадила. І все, тут нічого не вдієш.
На мою вимогу вона звільнилася з роботи, хоча робота хороша і дуже їй подобалася, як вона каже, такої вже не буде. Тож своє покарання вона отримала. Хоча, може, треба було добре її провчити? Ніколи її не ображав, але й випадок теж не звичайний. Складно це одним словом.
Як мені бути? Може, знайти в собі сили і розірвати стосунки, подати на розлучення, почати позиватися до загальної квартири, скласти графік зустрічей з дочкою, яку я шалено люблю? Не знаю, я вже на заспокійливі за ці дні підсів. Що робити, кому вірити?
- І коли ти поїдеш назад? - Запитала Рита. - Мамо, ти що, виганяєш мене?…
- Тобі вже двадцять вісім років, Катю, а ти все принца на білому коні чекаєш!…
- Може, на дачу разом рвонемо? - Запропонувала Христина. – Відпочинемо, попліткуємо, новини перетремо? Ти…
Віка сиділа в м'якому кріслі перукарні на проспекті Миру, поки майстер спритно накручував їй локони.…
- Та ніяково якось, - "господиня їсть ікру, а я тут зі скоринкою сиджу". -…
- Вікторіє, нас запрошують на новосілля! - На новосілля? Хто запрошує? - Батьки, вони купили…