Моя невістка геть з глузду з’їхала. Завтра у моєї єдиної онуки день народження 3 рочки. Минулого року вони замовили торт, кафе на 20 осіб, внучку вбрали в найкращу сукню. А тепер нічого не хочуть робити.
Я запитую у Каті, чому так, що грошей бракує, то я позичу. Так дати не можу, але позичити будь ласка. Невістка накинулася на мене. Мовляв не збирається нікого годувати за свій рахунок, і взагалі свято у дитини, нема чого звати тих родичів п’ята вода на киселі.
Тим не менш, син сказав, невеличке святкування все-таки буде. Але мене туди не запрошують. Я образилася дуже. Як можна так? Це ж рідна бабуся.
В розмову втрутилася невістка, пояснила, що наче б то вони замовлять суші, якісь там ще піцци і бургери і відсвяткують з хрещеними. А як же я? Ні, мені звісно натякнули, що якщо дуже хочу щоб приходила, але куди? Зняли бесідку біля озера, я що молодиця, щоб комарів годувати та пісень співати біля вогнища?
Та і дитині треба нормальне свято. А не те що придумала собі моя невістка. Винайняла кафе, купила якісь капкейки і запросила дітей, навіть без батьків. Каже там якийсь аніматор буде, за нього заплачено. Що ж це таке? З яких пір таке робиться? Що з тих дітей візьмеш, вони ж малі ще, ні подарунка гарного, ні побажання.
А син все туди ж, каже гарно Катя придумала, що не хоче біля плити стояти та паритися. Гроші ті ж, а нерви, а час, хіба воно того варте?
А мене злість бере, як же так? Адже ж я в свій час робила такі свята, що і на весіллях такого не було. І що, що тепер? Ну невже щастя доньки не варте 1 ночі на кухні? Я б і допомогла, частину готування на себе взяла б, салати наприклад. Але ні, принципово не хоче. Чи то жадібна чи що? А що люди скажуть, як можна гостей піцою годувати?