У нас із чоловіком 4 дітей, живемо за містом у своєму будинку, і я, о господі – не працюю. Чи не так – не працюю на роботі. У нас господарство середньої величини – 12 кіз і козел, кури приблизно 1000 штук, качки приблизно 300 штук, гуси 160 штук, молодняк не рахую. І свекруха кохана при кожній нагоді каже, мовляв, я лінива, не працюю. Я працюю вдома, ні на віддаленні, а на господарстві.
Тут якось у вихідний приїхала вона до нас у гості з ранку о восьмій годині. Ми сидимо за столом, снідаємо. Я прокинулась давно, як і завжди о 5.30, щоб подоїти та напоїти-нагодувати кіз, вигнати їх на поле, нагодувати курей, зібрати яйця та приготувати сніданок. На столі у нас стопка млинців, каша, згущене молоко, варення, горіхи та сухофрукти, молоко, чай-кава, хто що п’є.
Сідайте, мамо, пригощайтеся. Чоловік їде на роботу, я допиваю чай і прошу дітей — зі столу прибрати, посуд помити, ліжка заправити, переодягнутися і мені допомагати. На все даю їм годину! І йду. Свекруха за мною. Іду в хлів, попутно взувшись у чоботи, беру вила, лопату, тачку. Чистити пішла. Вона спостерігає.
Почистила, вивезла гній, тирсою і соломою підлогу застелила, сіно розклала, пішла мити інвентар збиральний та відра для пиття кіз. Свекруха спостерігає. Тут вийшли діти питають – що допомагати?
Прополоти 2 парники, один на двох. Ідуть. Час десь десята ранку. Я йду розкидати гній на новий парник, щоб зробити його теплим. Потім на гній зверху землю, проливаю окропом (заздалегідь закип’ятила каструлю 50 літрів) та натягую плівку. Діти закінчили у парниках, перевіряю роботу (молодці!), час десь дванадцята.
Ідемо пити чай, обід о 13.30. перевдягаємося в чисте, п’ємо чай 30 хв, беру з собою пацанів, дівчатка накривають на стіл, гріють обід, ми з пацанами йдемо на поле напувати кіз. Беремо тачку, в неї ставимо бочку 100 л, набираємо воду, беремо відра та йдемо на поле.
Кожній козі даємо по відру (іноді більше) води. При необхідності – розплутуємо або перев’язуємо. Приходимо з поля на годину, мию взуття, перевдягаємося в чисте і сідаємо обідати. Після обіду я зазвичай пару годин сплю, бо рано встаю і лягаю за північ. Але тут гості тому не лягла.
Іду займатися іншими справами — прасую білизну, дівчата після миття посуду підключаються одна допомагає прасувати, інша розносить по кімнатах. Свекруха щось розповідає, питає, розмовляє з дітьми. О 4-й годині йдемо пити чай, потім на поле — заганяти кіз.
О 5-й вони вже доєні, дівчатка процідили молоко, хлопчики зібрали яйця і нагодували курей, качок, гусей. О 6 годині приїжджають покупці за молоком, яйцями, іноді купують курей, гусей, качок. Потім приїжджає чоловік, вечеряємо. Після дівчатка прибирають зі столу, Я починаю готувати на завтра обід і вечерю, сніданок готую завжди вранці. Діти вільний час — гуляють, грають до 9-10 години, потім купаються і спати.
Я поки готується обід, встигаю підмести, протерти підлогу на кухні та в коридорах до вхідних дверей.
-Ось треба б їхати, та хочеться подивитися, коли тобі набридне і закінчиш свої показові виступи – видала свекруха.
На мій здивований погляд, мовляв, це моя щоденна робота, вона сказала, що я все брешу, робить це все чоловік, а я вирішила їй замилити очі.
-Коли він все це робити, якщо працює 6/1 з 9 до 18? – запитую я.
-Рано вранці.
Чоловік психанув, відправив маму додому, мовляв, наводити порядок в себе будеш, у нас не треба. Так вона потім спільним знайомим розповідала, як у гості з’їздила, і що я влаштувала показові виступи, хоча вона знає, яка я лінива.
Та й фіг з нею. На дурнів не ображаються.
