fbpx

У нас з Ігором є спільна дитина (хлопчик, 8 років), але колишній для нього нічого не робить. Але й відмовлятися від батьківства не збирається. Дитину не бачив жодного разу і не знає про нього нічого, тому що роки 3 назад горе-татусь хотів звернутися в експертизу на встановлення батьківства

Я розлучилася з чоловіком, з ним практично не спілкуюся. Якщо нам доводиться спілкуватися, то обов’язково відбувається скандал з образами і взаємними звинуваченнями.

У нас є спільна дитина (хлопчик, 8 років), але колишній для нього нічого не робить. Але й відмовлятися від батьківства не збирається. Дитину не бачив жодного разу і не знає про нього нічого, тому що роки 3 назад горе-татусь хотів звернутися в експертизу на встановлення батьківства. І я принципово вирішила не дозволяти чоловікові спілкуватися з його дитиною, раз він дозволив собі засумніватися в батьківстві.

Аліменти чоловік платити не поспішає, по пів року буває не платить, поки йому не нагадаєш, що звичайно ж супроводжується скандалами, новими звинуваченнями і докорами.

Каже, що це у нього від 25% «білої» зарплати, як належить за законом, а сам на новій іномарці приїхав. Розписку взяв, що аліменти ці мізерні привіз, не посоромився. Хотів дитину забрати на вихідні, а я кажу: “Ти хоч з ним познайомся, він маленький, тебе не знає, перший раз бачить. Не говори відразу, що ти його батько, ближче познайомишся, поговориш, тоді і скажеш. А то зараз наговориш йому всього і зникнеш знову на рік, а що я йому тоді скажу?”.

Так його це сильно розлютило, у нього інше бачення ситуації. З його слів, я залицяльника не знайшла поки, який би на роль тата підійшов. Загалом, неприємно все це.

І ось зараз виникла така ситуація: він отримує квартиру (він військовий), йому потрібна виписка з будинкової книги, що дитина прописана у мене. А я кажу: давай ти відмовишся від нього, тобі ніякі довідки не потрібні будуть і ми ніколи в твоє життя втручатися не будемо. Він спочатку погодився, потім передумав, мовляв не буду я відмовлятися і морально і матеріально допоможу йому, якщо буде треба. А якщо, каже, ти в суд подаси, то я і гроші і час знайду, але виграю справу.

Так в цій непростій ситуації я ніяк не можу вирішити: дозволити йому бачитися з сином або не варто. При мені він з дитиною навіть говорити не хоче, а намагається відвезти його до себе додому. Я боюся залишити їх наодинці: він наплете дитю всякі гидоти, задобрить його іграшками та поїде знову на пів року або рік, а мені що робити?

Related Post

Марія виявилася дівчиною моїх мрій, закохалася після розмови по телефону, навіть фото мого не бачилаМарія виявилася дівчиною моїх мрій, закохалася після розмови по телефону, навіть фото мого не бачила

Мене звуть Микола, ця історія щасливого початку моїх серйозних відносин, з дівчиною яка подарувала мені і досих пір дарує ті прекрассні почуття, через які я відчуваю себе щасливим і коханим.