І я там був пив за молодих, танцював на весіллі у друга дитинства. Застілля було в квартирі у нареченої, а танцювати виходили на майданчик у під’їзду. На той час жив в гуртожитку, яке було в дуже поганому стані.
На нашому поверсі у всього кухонного і сантехнічного обладнання був непривабливий вигляд. Отримав кімнату після одруження та так і не пожили разом. Розлучилися. Це вже зовсім інша історія.
Так би мовити, було куди привести подругу, яку звали Тетяною. Потанцювали на весіллі, сподобалися одне одному. Ось і привів в кімнату. З меблів були ліжко та стіл. Цього було достатньо для любовних утіх. Як чоловік я був від неї без розуму.
Ліжко було залізне і одномісне, але ми на ньому вміщалися. Природа вимагала свого, тому цього було достатньо для щастя, яке виявилося недовгим.
Ми зустрічалися близько місяця. Це було свято в тому невлаштованому побуті. Навіть готовий був одружитися, але, думаю, що батьки були б проти. Вирішилося все це благополучно. Жінки мудріші.
Для них близькість і любов – різні поняття. Фізична близькість – зброя зваблювання, нагорода, необхідність. Її вони застосовують при різних обставинах, частіше, коли потрібно привернути увагу до себе, коли є зацікавленість і настрій.
Тоді ось так і склалося. Пригод таких майже не було за сучасними мірками. Коли таке трапляється рідко, то сприймаєш якось серйозніше.
Жила вона за річкою. Взимку переходив по льоду. Був у неї вдома. Зустрічали добре. Нічого тоді не віщувало поганого фіналу. Розставання було несподіваним для мене. Можливо, що навіть краще, що так сталося. Просто це був порив душі і тіла.
Загалом, що не трапляється, все на краще. Розійшлися, так розійшлися. Шкода було розлучатися. Швидкоплинне захоплення. Треба було влаштовувати життя. Жінки шукають завжди більш досвідчених чоловіків в усіх відношеннях. Деяким потрібна різноманітність.
Вона була красивою, стрункою, худенькою. Я вдячний їй за ту насолоду, увагу до мене, піднесеність почуттів, любовну пригоду. Це було здорово!
