Наталя Сергіївна від шоку навіть випустила з рук телефон:
– Чому я про це тільки зараз дізнаюся?
-Тому, що ми так вирішили з Вадиком, – пояснила Ольга.
– Ви вирішили, чи твій Вадик тебе знову налаштував? – З підозрою запитала жінка.
– Ми так вирішили, і взагалі, – Ольга трохи повагалася. – Мамо, нам треба дуже серйозно поговорити. Відчини двері, я вже прийшла.
– Ось тут погоджуся! – примхливо заявила Наталія Сергіївна, впускаючи дочку. – Давно час. Що відбувається, Оля? Що з тобою відбувається? Відколи ти зв’язалася з цим…
Далі Наталія Сергіївна видала довгу тираду, в якій висловила невдоволення дочкою, її новоспеченим чоловіком, та біологічним батьком.
– І я хочу, щоб ти запам’ятала на майбутнє, що ближче за мене, у тебе ніколи нікого в житті не буде! – Завершила свою промову Наталія Сергіївна. – І ти маєш докорінно переглянути свою поведінку, якщо не хочеш наслідків!
– Хочу! – несподівано видала Ольга. – Мамо, я хочу наслідків, якщо ти докорінно не зміниш своєї поведінки.
– Щоооо?
Наталя Сергіївна здивовано дивилася на дочку.
– Мамо, послухай…
Але Наталю Сергіївну традиційно понесло.
– Ти що собі дозволяєш?! – скрикнула вона. – Я дивлюсь, насмілилася! Забирайся звідси й не повертайся, поки не попросиш вибачення!
– Що ж, ти сама так вирішила, – відповіла Ольга. – Прощавай, мамо!
Дівчина розвернулась, і попрямувала до виходу. Шокована Наталя Сергіївна дивилася їй услід.
– Оля? Ти серйозно?
Але дочка не відповіла. Вона просто вийшла. Почувся стук вхідних дверей. Наталя ще довго перебувала у ступорі, не в змозі повірити, що сталося. То була не її дочка, не її Оля, яку вона знала.
Наталія Сергіївна згадала про телефон, який все ще лежав на підлозі. Вона підняла його, зібралася набрати номер, коли телефон задзвонив сам. Наталя, не дивлячись, під’єдналася до розмови, впевнена, що це дзвонить Ольга.
– Ну що, схаменулась? – Запитала вона, а потім обличчя жінки витяглося. – Ти??
Наталія Сергіївна вважала себе зразковою матір’ю.
Педагог з двадцятирічним стажем, вона була впевнена, що більшість батьків просто не здатні правильно виховувати дітей.
– Про яку свободу особистості можна говорити, коли дитина ще не може відповідати за свої вчинки? – твердила вона на кожному батьківському зібранні. – Лише жорстка дисципліна, та тотальний контроль.
Її єдина дочка Ольга була круглою відмінницею, активісткою, додому поверталася не пізніше дев’ятої вечора, і в жодних сумнівних компаніях не була помічена.
Наталія Сергіївна любила доповідати родичам про всі успіхи доньки. Таким чином вона начебто підкреслювала свою виховну перевагу над іншими.
І якщо з темою дочки у неї все було гаразд, то з чоловіком стосунки не ладналися.
– Ігорю, я ж тільки добра тобі хочу, – говорила вона чоловіку після кожної сварки. – Що ти викаблучуєшся?
– Наташо, ти забуваєш, що я – не один із твоїх учнів, – відповідав дружині Ігор Віталійович. – Не треба мене виховувати.
– Господи, ти бунтуєш, як підліток, – саркастично зауважувала Наталя Сергіївна. – Добре, роби що хочеш.
Така фраза зазвичай означала, що градус невдоволення підвищуватиметься, а приводи для нього збільшуватимуться.
Ігор Віталійович уже неодноразово заводив розмову про розлучення, але Наталя Сергіївна щоразу вставала дибки.
– Ти збожеволів? – вимовляла вона чоловікові. – Ти подумав про мою професійну репутацію? Як мені довірятимуть учнів, якщо я власну сім’ю зберегти не могла?
Аргументи дружини для Ігоря Віталійовича мали не значну силу. По-справжньому його зупиняла дочка. Перші проблеми у подружжя почалися, коли Ользі було лише сім років.
Наче передчуваючи потенційний крах батьківського союзу, Оля просто підходила до батька, підіймалася до нього на коліна, і мовчки обіймала за шию. І довго могла сидіти отак.
Ігор Віталійович здавався. Він чудово розумів, що у разі розлучення, дочка залишиться з матір’ю. З урахуванням характеру Наталії Сергіївни, зі спілкуванням з донькою можуть виникнути серйозні проблеми. І глава сім’ї вимушено терпів.
Коли Ользі виповнилося вісімнадцять, він нарешті прийняв рішення.
Заява про розлучення була подана буквально наступного дня після святкування повноліття дочки. Наталія Сергіївна все ще намагалася чинити опір, але зробити нічого не могла.
Тим більше Ігор Віталійович відмовився від поділу майна, та пішов жити до своєї матері. Наталія Сергіївна та Ольга залишилися жити удвох.
– Нічого, ми впораємося, – примовляла вона, намагаючись втішити дочку. – І без нього проживемо. Нехай лише аліменти платить.
– Мамо, мені вже вісімнадцять, – нагадувала їй дочка. – Аліменти мені вже не сплачуватимуть.
– От гад хитрий, – резюмувала покинута дружина. – Начебто спеціально підгадав!
Ольга претензії матері у бік свого батька не підтримувала, воліючи просто відмовчуватись. Звичайно ж, інформацію про розлучення було донесено до всіх родичів, які тепер були впевнені, що Ігор Віталійович – закінчений негідник.
Тепер Наталія Сергіївна щільно зайнялася життям доньки, сповіщаючи родичів про всі її успіхи.
Щоправда, замовчуючи методи досягнення таких успіхів. Ользі заборонялося буквально все. Подруг для дочки мати вибирала особисто, причому, шляхом співбесіди, або оцінюючи шкільну успішність. В результаті з Ольгою просто воліли не мати справу – собі дорожче.
Навіть на шопінг Наталія Сергіївна незмінно ходила з дочкою, оскільки була впевнена, що з одягу Ольга купить щось непристойне.
У дівчини була довга коса, якої вона мріяла позбутися – надто багато було з нею клопоту. Але мати пригрозила в такому разі замкнути дочку вдома, доки коса знову не відросте. Знаючи характер матері, Ольга знала, що мати так і зробить.
Ольга, тим часом успішно вступила в університет. Коли вона навчалася на другому курсі, Наталя Сергіївна помітила, що дочка змінилася.
Вона почала діставати її розпитуваннями, але Ольга відмовлялася і казала, що все нормально. Просто сильне завантаження з навчання.
Наталю на якийсь час влаштувала така відповідь доньки. Але тільки на якийсь час. Обговоривши свої сумніви з родичами, Наталя Сергіївна все ж таки вирішила все перевірити особисто.
Вона вирушила в університет, де навчалася Ольга, знайшла її групу, та поговорила з парочкою однокурсників. Так жінка дізналася, що в дочки з’явився хлопець.
Вдома Ользі було влаштовано справжній допит. Ольга старанно переконувала матір, що нічого серйозного, просто приятель. Наталія Сергіївна знову заспокоїлася. Клопіт їй вистачало й у школі, оскільки «сучасні діти зовсім відбилися від рук».
Минув місяць, і жінка виявила, що речей доньки у квартирі немає. На столі лежала записка, написана Ольгою. Дочка повідомляла, що з’їхала на орендовану квартиру. І просила її не шукати.
Наталія Сергіївна спочатку навіть вирішила, що це жарт. А потім кинулася до навчального закладу, де з’ясувала, що Ольга забрала документи. Серед семестру. Жінка була шокована. Вона звернулась в поліцію, де їй відповіли, що підстав для оголошення Ольги у розшук немає.
– Ви розумієте, що дівчинка могла потрапити під поганий вплив! – намагалася довести правоохоронцям Наталія Сергіївна.
– Вона повнолітня, – відповіли їй. – Тим паче записку залишила.
– Але ж я не знаю її нової адреси! Я знати зобов’язана – бо її мати! – обурювалася жінка, а поліціянт лише розводив руками.
Понад тиждень Наталія Сергіївна не знаходила собі місця. Телефон доньки не відповідав, зважаючи на все, вона змінила номер. Наталя боялася засинати, щоб не пропустити дзвінок від дочки, але Ольга не дзвонила.
Якось Наталя все ж таки побачила свою дочку на вулиці.
І жахнулася. Вона навіть не одразу впізнала Олю. Дівчина зробила шалену стрижку, пофарбувала волосся, та набила на плечі тату.
Наталя побачила її у той момент, коли дочка виходила з пекарні, тримаючи в руках коробку з піцою. Ольга просто сяяла.
Наталя гукнула доньку і кинулася до неї, але дівчина її не почула. Вона швидко підійшла до байка, на якому на неї чекав хлопець, значно старший за неї, довговолосий і з модною щетиною.
Ольга сіла ззаду, обидва одягли шоломи, і байк рвонув вулицею. Наталя сіла в перше таксі, що стояло на узбіччі, і веліла їхати за молодими людьми.
Байк був набагато мобільнішим, в умовах міських «пробок», але Наталі вдалося засікти двір, до якого він заїхав. Жінка не здавалася.
Вона взяла на роботі тиждень відпустки, і почала чатувати в тому самому дворі з ранку до вечора. Зрештою, вона зуміла перехопити дочку, коли та вийшла з під’їзду.
– Олю, ти мені мусиш дещо пояснити! – рішуче заявила жінка, схопивши дочку за руку.
– Мамо? Ти що тут робиш?
– Я прийшла за тобою! – Заявила Наталя, і потягла дочку за собою. – Ти повертаєшся додому!
Слідом за Ольгою з під’їзду вийшов той самий волохатий байкер. Оцінивши ситуацію, він поспішив до жінок.
– Що тут діється? – Він вчепився в руку Ольги. – Відпустіть її!
– Я її мати! – Закричала Наталя Сергіївна, і хлопець мимоволі послабив хватку. – Я на тебе заяву напишу!
– За що? – здивувався байкер.
– За те, що спокусив мою дочку! До зустрічі з тобою вона була нормальною, а тепер на опудало прикрашене перетворилася! – продовжувала кричати жінка.
– Мамо, заспокойся! – намагалася вгамувати Наталю Ольга. – Це мій вибір! Коли ти зрозумієш це?
Ольга, нарешті, вирвала свою руку. Її хлопець оцінив ситуацію.
– Оля, мені здається, вам таки треба поговорити, – зауважив байкер. – Щоб все з’ясувати остаточно.
Наталя Сергіївна кинула на хлопця злий погляд, і запитливо подивилася на дочку.
– Добре, я прийду до тебе завтра, – сказала Оля матері. – Сподіваюся, ми все з’ясуємо.
Весь вечір, згідно з традицією, Наталія Сергіївна обговорювала ситуацію з родичами. Заряджена порадами та побажаннями, в неділю з ранку вона приготувалася до важливої розмови.
Наталі Сергіївні здавалося, що вона повністю контролює ситуацію, і зможе легко переконати дочку. Проте все виявилося не так, як вона очікувала.
– Мамо, по-перше, я в положенні, – повідомила Ольга.
– В положенні? – розгубилася Наталя. – А як же весілля?
– Я вже одружена, мамо, – відповіла Ольга. – Все було…
Після того, як донька пішла, Наталії зателефонував колишній чоловік Ігор Віталійович. Виявилося, що весь цей час він підтримував зв’язок із дочкою, і був у курсі всіх перипетій її життя. І навіть був присутній на реєстрації шлюбу.
– Але чому вона навіть не повідомила мене? – обурювалася Наталя. – Як вона могла? Це ж я її виховала, а не ти!
– Та тому, що в РАГСі був би натовп родичів, – пояснив колишній чоловік. – А в плани дітей це не входило. І взагалі… Ти навіть не помічаєш, як душиш усіх, хто знаходиться поруч.
Колишнє подружжя розмовляло довго. Наталія Сергіївна довго й уперто намагалася відстояти свою правоту. Але зрештою, здалася…
Ігор Віталійович запропонував їй разом сходити в гості до молодих, щоб розставити всі крапки над «i». Жінка погодилася.
Вона, нарешті, усвідомила, що їй доведеться радикально міняти себе. Це був останній шанс повернути дочку. І вона воліла ним скористатися! Що ви скажете про методи виховання матері-педагога?
