Мені 16. А йому … Ну, явно більше 30. Але не поспішайте мене засуджувати.
Розповім з самого початку.
Я влаштувалася працювати. В ресторан. Очевидно, він там теж працює, так ми і познайомилися. Спершу, я зовсім нікого навколо не помічала, не кажучи вже про нього, повністю занурившись в свої обов’язки, адже для мене це перший досвід в цій сфері, і я намагалася все запам’ятати і виконувати роботу якісно. Були зриви, я думала, що звільнюся так і не закінчивши стажування.
Було важко, я працювала по 13 годин на добу. Але, в підсумку, змогла взяти себе в руки і не кинути все. І в цей момент бачу його. Точніше, він і так був, просто, немов заблищав і я його, як то кажуть, помітила.
Варто зауважити, що я була впевнена, що мені там ніхто не зможе сподобатися, адже там всі значно старші за мене і взагалі, в принципі, ніхто не тягнув на мого x-хлопця. Але я сильно помилялася …
Був звичайний ранок, я як завжди прийшла на роботу, і стала займатися своїми справами, прибратися і готувати зал до приходу гостей. Занурившись в роботу я і не помітила як він теж прийшов. Чергове «доброго ранку» одне одному, і … щось не так. Я все ще не розуміла, що саме.
Я мигцем дивилася на нього, не розуміючи і відчуваючи змішані почуття, ставало якось незатишно, дивлячись на нього, руки і пальці поколювало, а в животі щось скручувалося. До останнього я собі твердила, що, ні, не може бути, це не те, що я думаю … я ж не можу закохатися в одруженого чоловіка, у якого є дитина. Ні ні ні.
Але, так, так воно і сталося, я закохалася в чоловіка у якого є сім’я, своє життя, і йому явно немає діла до моїх почуттів.
Чесно зізнаюся, для мене це було повним шоком, адже мене в принципі не приваблюють дорослі чоловіки, у мене стереотипи і плани на майбутнє.
Я весь день дивилася на нього, намагаючись зрозуміти свої почуття, а підсумок все одно бив в голові: «ти реально приїхала».
Я розповідаю це, тому що внутрішній голос рветься назовні, так хочеться висловитися, кричати на весь світ, але не можна.
Я добре усвідомлюю, що мені просто не можна нічого робити, мої почуття з’явилися зовсім несподівано і, я, сподіваюся, так само несподівано згаснуть.
Вони нікому не потрібні. Руйнувати сім’ї ніхто не буде. І якщо ви думали, що тут буде якась соплива історія про те, як малолітка відбила одруженого чоловіка, то помиляєтеся. На жаль, а, напевно, все ж, на щастя. Я прекрасно розумію, скільки мені років, і інші не менш важливі нюанси. Від цього боляче.
Він добре до мене ставиться, це все, що мені потрібно.