Мені 36 років, два роки тому познайомилася з чоловіком, 52 роки. Він з іншого міста, приїхав до друга заробляти. Влаштувався до нього на завод у відділ продажів, і дуже навіть непогано поєднував роботу з відрядженнями додому.
Помітила я його відразу, незвичайний, позитивний, в центрі уваги всіх навколишніх. За злою іронією долі, наймав квартиру в моєму будинку, сусідньому під’їзді.
Робота перебувала в іншому місті, тому люб’язно запропонував брати мене з собою на машині. Непомітно для себе стала помічати, що вважаю дні до приїзду і від’їзду, хотілося, щоб він був завжди поряд.
Один раз, була стресова ситуація на роботі, після чого запропонував заїхати на воду подивитися, погодувати качок.
Того разу, зовсім мозок затуманився, подивилася вже іншими очима. Звісно, нічого не сталося, крім хімії. Зрозуміла, що кохаю і хочу дитину від цього чоловіка. Так, був чоловік, і у нього колишня справжня дружина.
Тепер навіть не знаю що робити, таких емоцій я не відчувала, мабуть, ніколи. І ми вже не юні хлопець та дівчина, в нас вже життя таке устатковане, а тут ці почуття. Загалом не зрозуміло, чи варто розбивати наші родини, можливо якийсь час просто побути коханцями?
- Нінко, ти що, зовсім жадібностю запливла? Рідній сестрі двадцять тисяч пошкодувала? Тамара гупнула сумку…
- Я хоч чимось цікавлюся! А ти тільки вдома сидиш, зовсім запустила себе, - заявив…
- Не влаштовуй драму: збери найпотрібніше і з'їжджай, Альбіні з чоловіком кут потрібніший! - Захар…
Леонід сидів у кімнаті, гортаючи щось у телефоні, коли Олена раптом поставила біля дверей його…
Дарина одразу відчула, що вдома сталося щось незвичайне, ще до того, як побачила когось із…
Та двокімнатна квартира на четвертому поверсі, з вікнами у затишний двір, була для Олени не…