Мені 36 років, два роки тому познайомилася з чоловіком, 52 роки. Він з іншого міста, приїхав до друга заробляти. Влаштувався до нього на завод у відділ продажів, і дуже навіть непогано поєднував роботу з відрядженнями додому.
Помітила я його відразу, незвичайний, позитивний, в центрі уваги всіх навколишніх. За злою іронією долі, наймав квартиру в моєму будинку, сусідньому під’їзді.
Робота перебувала в іншому місті, тому люб’язно запропонував брати мене з собою на машині. Непомітно для себе стала помічати, що вважаю дні до приїзду і від’їзду, хотілося, щоб він був завжди поряд.
Один раз, була стресова ситуація на роботі, після чого запропонував заїхати на воду подивитися, погодувати качок.
Того разу, зовсім мозок затуманився, подивилася вже іншими очима. Звісно, нічого не сталося, крім хімії. Зрозуміла, що кохаю і хочу дитину від цього чоловіка. Так, був чоловік, і у нього колишня справжня дружина.
Тепер навіть не знаю що робити, таких емоцій я не відчувала, мабуть, ніколи. І ми вже не юні хлопець та дівчина, в нас вже життя таке устатковане, а тут ці почуття. Загалом не зрозуміло, чи варто розбивати наші родини, можливо якийсь час просто побути коханцями?
Каструля з дешевими пельменями стояла на плиті й виділяла запах вареного тіста із сумнівною начинкою.…
Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтина в…
Марина закінчила нараду і вийшла з переговорної, коли на екрані телефону висвітився дзвінок від тітки…
Вони обирали будинок два роки. Дивилися варіанти, сперечалися про планування, кількість кімнат, про те, де…
— Мама, швидше за все, до нас переїде. Ірина повільно опустила на тарілку ніж, яким…
- Ви б, Марино Юріївно, про сина подумали, а не на порожніх метрах сиділи! Гроші…