У мене є подруга Аня, це ще з тих,що лишилися після універу. Досить цікава дівчина. Вона ніколи не займала принципової позиції, завжди була дуже товариською і справедливою.
Коли черговий раз ми надумали зустрічатися з одногрупниками, я запропонувала зробити посиденьки в своєму кафе. Ні, звісно пригощати всіх я не збиралася, але зробила би гарну знижку, на своїх би не стала націнку робити. Аня перша підтримала таку пропозицію.
Ми порахували, з сім’ї вийшло приблизно 300 грн. Не велика сума, якщо враховувати що всі однозначно вирішили приходити сім’ями з дружинами і дітьми. Всі розуміли що діти, скоріш за все будуть їсти солодке. Як подарунок, я заздалегідь домовилася з аніматором і заплатила їй за вечір, для того щоб батьки могли спокійно поспілкуватися.
До зустрічі лишалося 2 дні. Окрім звичного приготування до такого свята, макіяжу, зачіски, та іншого, потрібно було ще і узгодити меню, саме головне, привести в порядок ресторан. Ні, звісно миші там не бігають, але все-таки це люди з якими я провчилася стільки років, не хотілося вдарити лицем в багнюку. А ще, я знаю що деякі особистості з нашої групи дуже любили все критикувати, і не тому, що все було погано а так, через заздрощі.
Вечір, переддень події. Я втомлена, розумію що уже об 11 маю бути на роботі, приймати звичайних гостей, а після 14.00 ще й встигнути приготуватися.
І от, вона настала, ця мить. Але 14.00 нікого немає. Я почала обдзвонювати всіх, ніхто не відповідав. Столи ломилися від їжі. Зайшла загальний чат в соціальних мережах.
Виявляється Анна підбила всіх щоб вони не приїздили, обіцяла таке ж торжество сама зробити.Я розлючена сиджу з чоловіком, позвала ще кількох родичів, знайомих. Шкода продукти, та і стільки сил на те все потратила.
Ближче до 7 вечора підтягнулися мої горе одногрупники. Я звісно ж що впустила їх, взяла як слід з кожного по 300 грн. Незважаючи на те, що якісь страви вже винесли іншим гостям, а дещо з’їли ми.
Набридло бачте їм пити дешеве шампанське і канапки з вареною ковбасою. І як потім людям вірити? Подруга була, секретами ділилися, вірили одна одній. Саме цікаве ще за свій стіл накритий Аня взяла по 150 грн з кожного. А це вийшло +-300-450 грн з сім’ї, а в деяких і більше. То на кому я хотіла нажитися?
– Відсутні у класі є? – Ніна Іванівна робила перекличку. – Так, сьогодні чомусь Олексій…
Не думала, не гадала я, що на старості літ стану служницею у власному домі. Виростила…
Ірина та Сергій прожили разом тридцять два роки. Їхні діти давно роз'їхалися з батьківського дому.…
Олена стояла біля плити, помішуючи суп, коли чоловік увійшов на кухню та кинув на стіл…
Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтинка в…
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Альошка, стоїть на ґанку і стукає…