У мене є подруга Аня, це ще з тих,що лишилися після універу. Досить цікава дівчина. Вона ніколи не займала принципової позиції, завжди була дуже товариською і справедливою.
Коли черговий раз ми надумали зустрічатися з одногрупниками, я запропонувала зробити посиденьки в своєму кафе. Ні, звісно пригощати всіх я не збиралася, але зробила би гарну знижку, на своїх би не стала націнку робити. Аня перша підтримала таку пропозицію.
Ми порахували, з сім’ї вийшло приблизно 300 грн. Не велика сума, якщо враховувати що всі однозначно вирішили приходити сім’ями з дружинами і дітьми. Всі розуміли що діти, скоріш за все будуть їсти солодке. Як подарунок, я заздалегідь домовилася з аніматором і заплатила їй за вечір, для того щоб батьки могли спокійно поспілкуватися.
До зустрічі лишалося 2 дні. Окрім звичного приготування до такого свята, макіяжу, зачіски, та іншого, потрібно було ще і узгодити меню, саме головне, привести в порядок ресторан. Ні, звісно миші там не бігають, але все-таки це люди з якими я провчилася стільки років, не хотілося вдарити лицем в багнюку. А ще, я знаю що деякі особистості з нашої групи дуже любили все критикувати, і не тому, що все було погано а так, через заздрощі.
Вечір, переддень події. Я втомлена, розумію що уже об 11 маю бути на роботі, приймати звичайних гостей, а після 14.00 ще й встигнути приготуватися.
І от, вона настала, ця мить. Але 14.00 нікого немає. Я почала обдзвонювати всіх, ніхто не відповідав. Столи ломилися від їжі. Зайшла загальний чат в соціальних мережах.
Виявляється Анна підбила всіх щоб вони не приїздили, обіцяла таке ж торжество сама зробити.Я розлючена сиджу з чоловіком, позвала ще кількох родичів, знайомих. Шкода продукти, та і стільки сил на те все потратила.
Ближче до 7 вечора підтягнулися мої горе одногрупники. Я звісно ж що впустила їх, взяла як слід з кожного по 300 грн. Незважаючи на те, що якісь страви вже винесли іншим гостям, а дещо з’їли ми.
Набридло бачте їм пити дешеве шампанське і канапки з вареною ковбасою. І як потім людям вірити? Подруга була, секретами ділилися, вірили одна одній. Саме цікаве ще за свій стіл накритий Аня взяла по 150 грн з кожного. А це вийшло +-300-450 грн з сім’ї, а в деяких і більше. То на кому я хотіла нажитися?
Після весілля Поліни та Дмитра постало питання житла. Батьки Дмитра могли купити їм квартиру, або…
- Ти що, виганяєш мене? - Закричав чоловік. - Із мого власного будинку? Ти у…
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…
– Не гульбанить, не зраджує. Що тобі ще треба, невдячна? Якщо ти зі своїм чоловіком…
- Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за…