Нещодавно ми з дружиною винайняли квартиру на десятому поверсі. Через кілька днів, тижнів на сходовому майданчику згасла лампа. Та то нічого страшного. Пішов я до шафки в коридорі, взяв нову, заміню, думаю.
За хвилинку з квартири навпроти вийшла сусідка Ольга. Розговорилися, і вона розповіла, що в нашому під’їзді лампочки доволі часто перегорають. У квартирі роками міняти не потрібно, а тут просто прірва якась.
Ну я ж електрик. Узяв усе необхідне й виміряв напругу повсюди: і під’їзді, і в нашій квартирі, і в сусідчиній. Різниця, звичайно є, але не критична. Ну і за логікою лампи у квартирі мають перегорати швидше, адже використовуються частіше.
Але то нічого.Минуло декілька днів, і знову на сходовому майданчику темінь. Знову я замінив лампу. Через декілька днів знову те ж саме.
І тут у мене виникли підозри, я вирішив ловити злочинця на живця. Для цього розробив спеціальну схему. На сходовому й у квартирі вкрутив лампи на 110 В: один патрон на майданчику, а другий у передпокої.
Ось і економія.Через кілька днів пізно ввечері помічаю, що лампочка в передпокої гасне. Я навшпиньки підкрався до дверей і почув швидкі кроки по сходах. Ну звичайно ж, гнатися не став.
Поставив іншу лампочку. Але ж я забув сказати, що в нашому будинку просто неймовірна шумоізоляція, чути абсолютно все: від розмов до відбійного молотка. Виявляється, крадієм був власник магазину, що знаходився на першому поверсі.
А цей вражий син знизу крав лампочки, не знаючи, що лампа на 110 В, вкручена в патрон 220 В, вибухає після подачі напруги. А цей телепень навіть світло не вимкнув. Ось так я і покарав злочинця. Тепер точно чужі речі по під’їздах збирати не буде.
