Вадим та Світлана вийшли з ліфта. Схвильований чоловік квапливо дістав з кишені ключ, щоб відчинити двері квартири, але молода жінка недовірливо, невпевнено на нього подивилася і сказала з сумнівом у голосі:
— Вадим, може, поїдемо до готелю, як ми зазвичай робимо? Щось мені ніяково. Це територія іншої жінки. Там пахне твоєю дружиною. Мені буде некомфортно. Мені це не подобається. Мені б не хотілося бачити все це.
Вадим на секунду завмер, потім підніс руку до підборіддя коханки та, великим пальцем погладив її. Він після цього заспокійливо усміхнувся їй.
— Свєта, не нервуй. Все гаразд. Мені страшенно набридло залишатися з тобою наодинці в готелі. Чому тобі має бути некомфортно у моїй квартирі? Моя дружина у матері в іншій області. Вона не здогадується, що я вже повернувся з відрядження. Я спеціально Олені не сказав, щоб ми з тобою могли спокійно проводити час у мене у квартирі, а не в готелі, тому ні про що не хвилюйся, заходь. У мене сьогодні стільки планів.
Вадим поцілував коханку в губи та поспішно відчинив двері. Заходячи до квартири, вони обоє не звернули уваги на чоловічі кросівки та жіночі туфлі у коридорі.
Сергій з усією пристрастю, на яку був здатний накинувся на коханку і жадібно припав до її губ. Він обхопив руками талію Світлани та плавно повів її до спальні, не перериваючи поцілунок.
Сергій мало не зомлів, відкривши двері спальні та побачивши в ліжку свою дружину в обіймах іншого чоловіка. Вони займалися тим, чим Сергій і Світлана планували зайнятися найближчим часом.
– Олена?! – Вигукнув оторопілий від несподіванки чоловік, спрямувавши свій приголомшений погляд на дружину, яка була в такому ж шоці.
– Свєта? Ти що тут робиш? – сказав Ігор, відсторонившись від Олени та вражено дивлячись на дружину.
Усі четверо перебували в сильнішому шоці та приголомшено дивилися один на одного. У кімнаті запанувала напружена мовчанка. Ніхто не наважувався першим її порушити.
Річ у тім, що за іронією долі Вадим був одружений з Оленою, а Ігор – зі Свєтою. Вадим спав із дружиною Ігоря, тоді як Ігор таємно зустрічався з дружиною Вадима. Як відомо, все таємне рано чи пізно стає явним.
Вадим кожні кілька місяців їхав у відрядження і залишав в одному районі дружину, а в іншому – коханку. Дружину свою він не любив, але не поспішав з нею розлучатися, тому що життя з нею було комфортним.
Олена була гарною господаркою, смачно готувала, пристойно заробляла, скандали на рівному місці не влаштовувала. Зі Свєтою Вадим таємно зустрічався понад рок. З нею він мав нестримну пристрасть, яку ніколи не відчував по відношенню до дружини.
Своїм життям чоловік був цілком задоволений. Вдома на нього завжди чекала успішна дружина з гарячою, смачною вечерею, а в готелі – пристрасна, розкута жінка, готова любити та без залишку віддаватися почуттям.
Востаннє, коли Вадим поїхав у відрядження, його дружина поїхала до матері, заявивши, що хоче провести кілька місяців із хворою мамою і приїде назад лише після його повернення. Вадим, приводячи у квартиру коханку, і припустити не міг, що Олена повернулася від матері без попередження, що він застане її в ліжку з чоловіком коханки.
Так, все було дуже заплутано та складно. Усі четверо деякий час збентежено дивилися один на одного. Першим, зібравшись із духом, заговорив Вадим.
— Вам, двом краще піти зараз, — сказав він коханці та її чоловіку.
— Навіщо йти? – Сказав Ігор незадоволеним тоном, обернувши навколо талії ковдру і вставши. – Якщо так вийшло, я вважаю, що всім нам варто поговорити.
— Я згодна з Ігорем, — підтримала Олена свого коханця, — Ви, двоє, залиште спальню і дайте нам вдягнутися. Чекайте нас у вітальні.
– Ой. Начебто у вас є щось, чого ми раніше не бачили, — уїдливо посміхнулася Свєта і перша вийшла зі спальні.
За нею відразу пішов Вадим, який все ще перебував у шоковому стані.
— Вадиме, що нам тепер робити? – Стривоженим голосом запитала Свєта, з важким зітханням опустившись на диван, – Я досі повірити не можу в те, що мій чоловік спить з твоєю дружиною.
— Вони, там, у спальні, напевно, теж думають про це й обговорюють те саме, — хихикнув чоловік. — Ми, звичайно, влипли по повній. Такий сюжет навіть сценаристам не снився.
– Тобі смішно, а ось мені не дуже. Ми опинилися у безвихідному становищі. Як тепер викручуватимемося? Говорила я тобі, поїдемо до готелю. Ти не схотів. Це твоя провина.
— Чого вже панікувати, Свєт. Що сталося, те сталося. Зрештою це ми їх застукали в ліжку, а не вони нас.
— Від перестановки доданків сума не змінюється, забув? Факт залишається фактом. Здається, у мене з’явилася чудова ідея. Скажімо цим двом, що ми знали про їхній таємний роман і, щоб помститися їм, домовилися вдати, що ми – коханці.
— Не сміши мене. Хто в це марення повірить? Взагалі ми пристрасно цілувалися, забула?
У цей момент у вітальню зайшли Ігор та Олена, які вже одяглися. Вони мали серйозні обличчя.
— Давно ви коханці? — спитала прямо Свєта свого чоловіка, що стояв перед нею з опущеною вниз головою, — Ігорю, вже від тебе такої зради не чекала! Ти, освічена людина, викладач в університеті, опустився до зради. Як ти міг? Я думала, що ти мене справді любиш.
Ігор, почувши слова дружини, почервонів від злості. Він з досадою хмикнув і відповів їй з докором та злістю:
— Тобто, Свєта, на твою думку, ти можеш мені зраджувати, а я, поважна людина, професор, зробити цього не можу? Цікава в тебе виходить логіка! Я теж думав, що ти любиш мене. Принаймні, мені так здавалося доти, поки я одного разу не побачив тебе, коли ти виходила з готелю. Мені стало цікаво, що ти там робила. Ти сіла у машину Вадима. Я відразу сфотографував номер і по ньому знайшов твого коханця дуже швидко. Я почав стежити за тобою і незабаром з’ясував, що ти мені зраджуєш, причому давно. Я довго думав, що мені робити далі. Мені не хотілося бути покинутим та ображеним. Я вирішив помститись тобі за зраду, та розповів про все дружині Вадима.
Я дізнався про те, що Олена працює у невеликій торговій компанії менеджером. Загалом, я зустрівся з Оленою, показав їй ваші з Вадимом фотографії… Ми разом почали стежити за вами.
Ви так часто бачилися в цьому готелі… Ми з Оленою поїхали до бару, відпочили разом, випили. У нас обох дах знесло. Загалом вранці прокинулися в одному ліжку оголені.
Так у нас все й вийшло. Ми невдовзі зрозуміли, що, виявляється, багато в чому схожі один на одного, ми маємо багато спільного, в тому числі й зрадника-партнера. Все вийшло спонтанно. Ми почали зустрічатись.
— Олено, ти хотіла мені помститися таким чином? – Запитав здивовано Вадим свою дружину, – Тому ти зв’язалася з цим ботаніком?
— Спочатку я справді цього хотіла, — зізналася Олена, — Мені боляче було усвідомлювати, що ти спиш з іншою жінкою. Але згодом я прив’язалася до Ігоря. З ним мені було так затишно та комфортно. Ти ніколи не звертав на мене уваги. Деколи мені здавалося, що для тебе я була своєрідним тлом, не більше. А поряд з Ігорем я відчула себе потрібною та коханою.
— Я не раз казав Олені, що нам обом слід розлучитися і бути разом, але вона не погоджувалась, — сказав Ігор і взяв за руку Олену, — Але ми нещодавно знову з Оленою говорили про це. Ми домовилися, що після повернення Вадима з відрядження вона все йому розповість та подасть заяву на розлучення. Те саме зроблю і я. Річ у тім, що Олена чекає від мене дитину.
– Що? – Здивувався від несподіванки Вадим і здивовано глянув на дружину.
— Так, — підтвердила Олена та обійняла Ігоря, — Я чекаю дитину і хочу піти від тебе. Тепер ви зі Свєтой можете не ховатися і бути разом, так само як і ми з Ігорем. Я хочу, щоб моя дитина зростала зі своїм справжнім батьком. До того ж мені набридло брехати та вдавати, що я з тобою, Вадиме, дуже щаслива.
Вадим був вражений почутим. Він вилетів із квартири, не сказавши ні слова.
— Ось це поворот, — здивовано свиснула Свєта, — Ігорю, я дам тобі розлучення, якщо ти цього хочеш, але з квартири нікуди не поїду. Ми її разом купували. Я житиму в ній. У мене іншого житла нема, а від квартири я не відмовлюся. Не сподівайся на це.
— Я не збираюся претендувати на неї, — заявив Ігор, — Квартира залишиться твоєю. Ми з Оленою виховуватимемо нашу дитину в заміському будинку, який мені дістався від мами. Я почав підозрювати, що ти не йдеш від мене тому, що не хочеш втратити квартиру.
* * *
Олена зібрала речі та поїхала до Ігоря до заміського будинку. Вона розлучилася з Вадимом. Розлученням закінчилися і відносини Світлани з Ігорем, але Світлана, на відміну від Олени, не захотіла переїжджати до Вадима.
Вадиму було важко одному, тому що він звик ввечері після роботи повертатися в чисту, доглянуту квартиру, де смачно пахне домашньою їжею, звик вранці одягати ідеально випрасувану білу сорочку.
Після розлучення Вадим втратив всі ці блага, а Світлана вперто відмовлялася зайняти місце Олени, якій успішно вдавалося поєднувати роботу з домашнім господарством.
Через це Вадим та Світлана почали сваритися. Їхні взаємини сильно зіпсувалися після того, як таємне стало явним.
— Якщо ти не хочеш до мене переїжджати, тоді я до тебе переїду, — заявив одного разу Вадим, чим обурив Світлану.
– Ні, – відрізала вона, – Ти житимеш у своїй квартирі, а я – у своїй.
– Але чому? – Здивовано запитав чоловік, – Хіба ми не кохаємо один одного?
— Я тільки позбулася одного чоловіка в хаті. Мені ще один тут не потрібний. Я хочу жити сама, розумієш? Я не хочу прати твої труси та шукати по всій квартирі твої розкидані шкарпетки, потім стирчати в кухні годинами, щоб нагодувати тебе смачною вечерею і догодити. Усього цього я не робила з Ігорем і з тобою не збираюся. Послухай, любий, не ускладнюй усе. Нам добре в ліжку. Нехай так все і лишиться.
— Ти так кажеш, ніби мене не кохаєш, — ображено буркнув Вадим, — Хіба про того, кого кохаєш, не хочеться подбати?
— А коли я казала, що тебе кохаю? Я завжди казала, що мені добре з тобою. Це дуже різні речі. Сьогодні ти щось не в дусі. Поговорімо наступного разу. Мені вже час йти. Я записана на манікюр.
* * *
Відносини Світлани та Вадима довго не тривали. Їхні сварки стрімко переросли у скандали, які стали постійним явищем. Згодом і колишня пристрасть зникла. Від неї не залишилося жодного сліду.
Світлані стало нудно з Вадимом, і одного разу вона знайшла собі нового коханця – фітнес-тренера. Так Вадим залишився сам і навчився жити холостяцьким життям.
Більше чоловік так і не одружився. А Олена та Ігор разом виховують сина, якого дуже сильно люблять. Ось так буває…
