Вадим та Світлана вийшли з ліфта. Схвильований чоловік квапливо дістав з кишені ключ, щоб відчинити двері квартири, але молода жінка недовірливо, невпевнено на нього подивилася і сказала з сумнівом у голосі:
— Вадим, може, поїдемо до готелю, як ми зазвичай робимо? Щось мені ніяково. Це територія іншої жінки. Там пахне твоєю дружиною. Мені буде некомфортно. Мені це не подобається. Мені б не хотілося бачити все це.
Вадим на секунду завмер, потім підніс руку до підборіддя коханки та, великим пальцем погладив її. Він після цього заспокійливо усміхнувся їй.
— Свєта, не нервуй. Все гаразд. Мені страшенно набридло залишатися з тобою наодинці в готелі. Чому тобі має бути некомфортно у моїй квартирі? Моя дружина у матері в іншій області. Вона не здогадується, що я вже повернувся з відрядження. Я спеціально Олені не сказав, щоб ми з тобою могли спокійно проводити час у мене у квартирі, а не в готелі, тому ні про що не хвилюйся, заходь. У мене сьогодні стільки планів.
Вадим поцілував коханку в губи та поспішно відчинив двері. Заходячи до квартири, вони обоє не звернули уваги на чоловічі кросівки та жіночі туфлі у коридорі.
Сергій з усією пристрастю, на яку був здатний накинувся на коханку і жадібно припав до її губ. Він обхопив руками талію Світлани та плавно повів її до спальні, не перериваючи поцілунок.
Сергій мало не зомлів, відкривши двері спальні та побачивши в ліжку свою дружину в обіймах іншого чоловіка. Вони займалися тим, чим Сергій і Світлана планували зайнятися найближчим часом.
– Олена?! – Вигукнув оторопілий від несподіванки чоловік, спрямувавши свій приголомшений погляд на дружину, яка була в такому ж шоці.
– Свєта? Ти що тут робиш? – сказав Ігор, відсторонившись від Олени та вражено дивлячись на дружину.
Усі четверо перебували в сильнішому шоці та приголомшено дивилися один на одного. У кімнаті запанувала напружена мовчанка. Ніхто не наважувався першим її порушити.
Річ у тім, що за іронією долі Вадим був одружений з Оленою, а Ігор – зі Свєтою. Вадим спав із дружиною Ігоря, тоді як Ігор таємно зустрічався з дружиною Вадима. Як відомо, все таємне рано чи пізно стає явним.
Вадим кожні кілька місяців їхав у відрядження і залишав в одному районі дружину, а в іншому – коханку. Дружину свою він не любив, але не поспішав з нею розлучатися, тому що життя з нею було комфортним.
Олена була гарною господаркою, смачно готувала, пристойно заробляла, скандали на рівному місці не влаштовувала. Зі Свєтою Вадим таємно зустрічався понад рок. З нею він мав нестримну пристрасть, яку ніколи не відчував по відношенню до дружини.
Своїм життям чоловік був цілком задоволений. Вдома на нього завжди чекала успішна дружина з гарячою, смачною вечерею, а в готелі – пристрасна, розкута жінка, готова любити та без залишку віддаватися почуттям.
Востаннє, коли Вадим поїхав у відрядження, його дружина поїхала до матері, заявивши, що хоче провести кілька місяців із хворою мамою і приїде назад лише після його повернення. Вадим, приводячи у квартиру коханку, і припустити не міг, що Олена повернулася від матері без попередження, що він застане її в ліжку з чоловіком коханки.
Так, все було дуже заплутано та складно. Усі четверо деякий час збентежено дивилися один на одного. Першим, зібравшись із духом, заговорив Вадим.
— Вам, двом краще піти зараз, — сказав він коханці та її чоловіку.
— Навіщо йти? – Сказав Ігор незадоволеним тоном, обернувши навколо талії ковдру і вставши. – Якщо так вийшло, я вважаю, що всім нам варто поговорити.
— Я згодна з Ігорем, — підтримала Олена свого коханця, — Ви, двоє, залиште спальню і дайте нам вдягнутися. Чекайте нас у вітальні.
– Ой. Начебто у вас є щось, чого ми раніше не бачили, — уїдливо посміхнулася Свєта і перша вийшла зі спальні.
За нею відразу пішов Вадим, який все ще перебував у шоковому стані.
— Вадиме, що нам тепер робити? – Стривоженим голосом запитала Свєта, з важким зітханням опустившись на диван, – Я досі повірити не можу в те, що мій чоловік спить з твоєю дружиною.
— Вони, там, у спальні, напевно, теж думають про це й обговорюють те саме, — хихикнув чоловік. — Ми, звичайно, влипли по повній. Такий сюжет навіть сценаристам не снився.
– Тобі смішно, а ось мені не дуже. Ми опинилися у безвихідному становищі. Як тепер викручуватимемося? Говорила я тобі, поїдемо до готелю. Ти не схотів. Це твоя провина.
— Чого вже панікувати, Свєт. Що сталося, те сталося. Зрештою це ми їх застукали в ліжку, а не вони нас.
— Від перестановки доданків сума не змінюється, забув? Факт залишається фактом. Здається, у мене з’явилася чудова ідея. Скажімо цим двом, що ми знали про їхній таємний роман і, щоб помститися їм, домовилися вдати, що ми – коханці.
— Не сміши мене. Хто в це марення повірить? Взагалі ми пристрасно цілувалися, забула?
У цей момент у вітальню зайшли Ігор та Олена, які вже одяглися. Вони мали серйозні обличчя.
— Давно ви коханці? — спитала прямо Свєта свого чоловіка, що стояв перед нею з опущеною вниз головою, — Ігорю, вже від тебе такої зради не чекала! Ти, освічена людина, викладач в університеті, опустився до зради. Як ти міг? Я думала, що ти мене справді любиш.
Ігор, почувши слова дружини, почервонів від злості. Він з досадою хмикнув і відповів їй з докором та злістю:
— Тобто, Свєта, на твою думку, ти можеш мені зраджувати, а я, поважна людина, професор, зробити цього не можу? Цікава в тебе виходить логіка! Я теж думав, що ти любиш мене. Принаймні, мені так здавалося доти, поки я одного разу не побачив тебе, коли ти виходила з готелю. Мені стало цікаво, що ти там робила. Ти сіла у машину Вадима. Я відразу сфотографував номер і по ньому знайшов твого коханця дуже швидко. Я почав стежити за тобою і незабаром з’ясував, що ти мені зраджуєш, причому давно. Я довго думав, що мені робити далі. Мені не хотілося бути покинутим та ображеним. Я вирішив помститись тобі за зраду, та розповів про все дружині Вадима.
Я дізнався про те, що Олена працює у невеликій торговій компанії менеджером. Загалом, я зустрівся з Оленою, показав їй ваші з Вадимом фотографії… Ми разом почали стежити за вами.
Ви так часто бачилися в цьому готелі… Ми з Оленою поїхали до бару, відпочили разом, випили. У нас обох дах знесло. Загалом вранці прокинулися в одному ліжку оголені.
Так у нас все й вийшло. Ми невдовзі зрозуміли, що, виявляється, багато в чому схожі один на одного, ми маємо багато спільного, в тому числі й зрадника-партнера. Все вийшло спонтанно. Ми почали зустрічатись.
— Олено, ти хотіла мені помститися таким чином? – Запитав здивовано Вадим свою дружину, – Тому ти зв’язалася з цим ботаніком?
— Спочатку я справді цього хотіла, — зізналася Олена, — Мені боляче було усвідомлювати, що ти спиш з іншою жінкою. Але згодом я прив’язалася до Ігоря. З ним мені було так затишно та комфортно. Ти ніколи не звертав на мене уваги. Деколи мені здавалося, що для тебе я була своєрідним тлом, не більше. А поряд з Ігорем я відчула себе потрібною та коханою.
— Я не раз казав Олені, що нам обом слід розлучитися і бути разом, але вона не погоджувалась, — сказав Ігор і взяв за руку Олену, — Але ми нещодавно знову з Оленою говорили про це. Ми домовилися, що після повернення Вадима з відрядження вона все йому розповість та подасть заяву на розлучення. Те саме зроблю і я. Річ у тім, що Олена чекає від мене дитину.
– Що? – Здивувався від несподіванки Вадим і здивовано глянув на дружину.
— Так, — підтвердила Олена та обійняла Ігоря, — Я чекаю дитину і хочу піти від тебе. Тепер ви зі Свєтой можете не ховатися і бути разом, так само як і ми з Ігорем. Я хочу, щоб моя дитина зростала зі своїм справжнім батьком. До того ж мені набридло брехати та вдавати, що я з тобою, Вадиме, дуже щаслива.
Вадим був вражений почутим. Він вилетів із квартири, не сказавши ні слова.
— Ось це поворот, — здивовано свиснула Свєта, — Ігорю, я дам тобі розлучення, якщо ти цього хочеш, але з квартири нікуди не поїду. Ми її разом купували. Я житиму в ній. У мене іншого житла нема, а від квартири я не відмовлюся. Не сподівайся на це.
— Я не збираюся претендувати на неї, — заявив Ігор, — Квартира залишиться твоєю. Ми з Оленою виховуватимемо нашу дитину в заміському будинку, який мені дістався від мами. Я почав підозрювати, що ти не йдеш від мене тому, що не хочеш втратити квартиру.
* * *
Олена зібрала речі та поїхала до Ігоря до заміського будинку. Вона розлучилася з Вадимом. Розлученням закінчилися і відносини Світлани з Ігорем, але Світлана, на відміну від Олени, не захотіла переїжджати до Вадима.
Вадиму було важко одному, тому що він звик ввечері після роботи повертатися в чисту, доглянуту квартиру, де смачно пахне домашньою їжею, звик вранці одягати ідеально випрасувану білу сорочку.
Після розлучення Вадим втратив всі ці блага, а Світлана вперто відмовлялася зайняти місце Олени, якій успішно вдавалося поєднувати роботу з домашнім господарством.
Через це Вадим та Світлана почали сваритися. Їхні взаємини сильно зіпсувалися після того, як таємне стало явним.
— Якщо ти не хочеш до мене переїжджати, тоді я до тебе переїду, — заявив одного разу Вадим, чим обурив Світлану.
– Ні, – відрізала вона, – Ти житимеш у своїй квартирі, а я – у своїй.
– Але чому? – Здивовано запитав чоловік, – Хіба ми не кохаємо один одного?
— Я тільки позбулася одного чоловіка в хаті. Мені ще один тут не потрібний. Я хочу жити сама, розумієш? Я не хочу прати твої труси та шукати по всій квартирі твої розкидані шкарпетки, потім стирчати в кухні годинами, щоб нагодувати тебе смачною вечерею і догодити. Усього цього я не робила з Ігорем і з тобою не збираюся. Послухай, любий, не ускладнюй усе. Нам добре в ліжку. Нехай так все і лишиться.
— Ти так кажеш, ніби мене не кохаєш, — ображено буркнув Вадим, — Хіба про того, кого кохаєш, не хочеться подбати?
— А коли я казала, що тебе кохаю? Я завжди казала, що мені добре з тобою. Це дуже різні речі. Сьогодні ти щось не в дусі. Поговорімо наступного разу. Мені вже час йти. Я записана на манікюр.
* * *
Відносини Світлани та Вадима довго не тривали. Їхні сварки стрімко переросли у скандали, які стали постійним явищем. Згодом і колишня пристрасть зникла. Від неї не залишилося жодного сліду.
Світлані стало нудно з Вадимом, і одного разу вона знайшла собі нового коханця – фітнес-тренера. Так Вадим залишився сам і навчився жити холостяцьким життям.
Більше чоловік так і не одружився. А Олена та Ігор разом виховують сина, якого дуже сильно люблять. Ось так буває…
Іра вийшла заміж і тепер жила неподалік від батьків на сусідній вулиці. Дружила вона з…
Антоніна заздрила Катерині, чорною заздрістю, з кожним роком ненависть її ставала все сильнішою. У селі…
Ірині було вже далеко за п’ятдесят. В її житті було все. І велика любов довжиною…
Віктор жбурнув дорожню сумку на заднє сидіння кросовера, уникаючи погляду дружини. Його пальці нервово барабанили…
Віка взяла зі столу телефон дванадцятирічної племінниці, щоб перекласти його трохи далі від краю стільниці.…
-Доню, коли ви приїдете? Давно вже не були… Скучила дуже… За тобою, за внучкою… -Приїдемо,…