– Василино, нам треба терміново поговорити! Петро не у відрядженні! Він проводить час з іншою жінкою! – Сказала Єва і тут же простягла телефон сусідці

З новою сусідкою Єва порозумілася майже одразу: Василина з чоловіком переїхали у квартиру навпроти три місяці тому.

До цього там жили неприємні люди, які навіть не віталися, тому Єва дуже зраділа, коли дізналася, що вони продали своє житло.

– Здрастуйте. Ви наші нові сусіди? Приємно познайомитись, мене звуть Єва.

– Здрастуйте. Так, ми нещодавно переїхали сюди. Мене звуть Василина, а це мій чоловік Петро, ​​- подружжя у відповідь привітало миловидну жінку.

З того часу Єва та Василина часто стикалися на сходовому майданчику. Спочатку вони просто віталися, потім стали питати одна в одної, як справи, а потім перейшли до довших розмов.

Вони нерідко обговорювали підвищення тарифів за комуналку, лаяли двірників за те, що ті погано прибирали територію біля будинку, а іноді обмінювалися новинами про інших сусідів.

Поступово дві жінки стали дружити по-сусідськи. Єва була кондитером-початківцем. Вона часто пекла торти та робила тістечка.

Її синові та чоловікові вже набридли солодощі, тому вона почала запрошувати на дегустацію Василину. Сусідка із задоволенням приходила до неї на чай.

– М-м, яка смакота! У тебе талант, Єво! – захоплювалася вона, надкушуючи чергове тістечко.

– Так, є таке, – сміялася у відповідь та.

На відміну від подруги, Василина не була такою гостинною. Єва була в неї в гостях лише одного разу. Тоді Петро на кілька днів поїхав у відрядження.

Сусідка спекла лимонний бісквіт і покликала подругу на чай, але посидіти довго їм не вдалося. Василина сказала, що у неї багато справ і потрібно завершити їх до приїзду чоловіка.

Єва ніколи не лізла до Васі з розпитуваннями про її сімейне життя. Сама вона була відкритою людиною і розповідала про себе все і навіть більше. А ось сусідка, навпаки, не була відвертою на особисті теми й взагалі намагалася не говорити про себе.

Так вони спілкувалися близько пів року. Єва навіть планувала організувати спільну вечерю із сусідами. Їй дуже хотілося, щоб вони дружили сім’ями, але з цієї витівки нічого не вийшло.

Петро виявився замкненою людиною і зовсім не прагнув спілкування з чоловіком Єви. А Василина хоч і підтримувала з нею приятельські стосунки, але від тіснішого контакту відмовлялася.

Спілкування двох сусідок обмежувалося лише чаюванням у Єви та розмовами у дворі, чи телефоном. На відміну від чоловіка, Василина була мила і привітна жінка, але теж трималася відсторонено.

І ось одного разу сусідка несподівано зателефонувала Єві і вдруге за пів року запросила її у гості.

– Приходь завтра, я спечу пиріг. Петро знову поїхав у відрядження. Посидимо, попліткуємо трохи, – запропонувала вона.

– Із задоволенням! Може, мені теж щось спекти? – Єва зраділа цьому запрошенню.

– Ні, але, якщо буде можливість, візьми якісь фрукти.

– Добре!

Цього ж дня Єва зібралася та поїхала на ринок за фруктами. Але на шляху додому, на головній вулиці, вона несподівано зустріла Петра. Сусід стояв на зупинці з якоюсь пані та дуже мило з нею спілкувався.

Єва примружилася, щоб краще розгледіти чоловіка Василини. Можливо, це був зовсім не він, а просто схожа людина. Але ні, це точно Петро!

Він стояв з іншою жінкою, обіймав її та щось шепотів на вушко. Чоловік виглядав щасливим. Єва ніколи не бачила, щоб Петро так щиро сміявся і з такою ніжністю дивився на жінку.

Решту дня Єва не припиняла думати про цю зустріч. Вона не знала, що робити: розповісти про це Василині, чи промовчати?

– Не лізь не у свою справу! Нехай самі розуміються, – сказав чоловік, коли Єва попросила в нього поради.

– Але ж він її дурить! Каже, що їде у відрядження, а сам ходить вулицями обійнявшись з іншою!

– Ну то й що? Тобі яка різниця? Потрібно буде – сам розповість. А так ти винна залишишся!

Єва не стала сперечатися із чоловіком. Зрештою, вона не бачила нічого особливого. Так, Петро стояв з кимось обійнявшись. Але, може, то була його сестра? Хто знає?

Прийшовши до Василини на чай, Єва намагалася поводитися, як завжди. Вона принесла фрукти, куплені на ринку, і всіляко приховувала своє хвилювання.

Василина, як ні в чому не бувало, пригощала подругу пирогом і розповідала історії, що сталися на роботі. А Єва все думала і думала, що бачила напередодні.

– Петро далеко поїхав у відрядження? – раптом спитала вона, перервавши подругу на півслові.

Василина не чекала такої різкої зміни теми.

– В сусідню область, а що? – відповіла вона, зиркнувши на Єву.

– Ем… Та ні, просто. Щось він у тебе часто у відрядження їздить, ти не помічала?

– Ні, як завжди – раз на три місяці, – видно було, що Василині не сподобалося, що Єва розпитувала її про чоловіка. Вона спробувала знову змінити тему, але сусідка не вгамувалася.

– А у вас у родині все гаразд? Нічого не змінювалося у відносинах останнім часом? – Єва ігнорувала невдоволення Василини. Їй дуже хотілося відновити справедливість та розповісти всю правду. Але Василина була налаштована категорично.

– Знаєш що, мені здається, тобі час, – раптом видала вона.

– Чому? Я ще навіть пиріг не доїла, – засмутилася Єва.

– Нічого, я його тобі з собою дам, – натягнуто посміхнувшись, відповіла Василина.

Після цього дивного чаювання Єва зрозуміла, що її чоловік мав рацію. Не варто було лізти не у свою справу. Сусідка категорично не хотіла обговорювати ні себе, ні свої стосунки з чоловіком.

Якийсь час Василина всіляко уникала Єви. Було помітно, що вона не схвалювала такої настирливої ​​поведінки сусідки.

Єва сильно переживала через це. Вона щиро хотіла потоваришувати з Василиною, але своєю допитливістю тільки відлякала її.

Через кілька місяців їхні стосунки стали налагоджуватися. Жінки почали знову спілкуватися, разом пити чай з тістечками, обговорювати останні новини, базікати про дрібниці та пліткувати.

Єва більше не ставила Васі особистих питань. Вона панічно боялася втратити нехай і таку, але все ж таки подругу.

І ось одного разу Петро знову поїхав у відрядження. Коли Єва дізналася про це, вона насторожилася, але нічого не сказала сусідці.

І, як на зло, саме цього дня жінка знову зустріла Петра у головному парку міста. Чоловік був із тією ж незнайомкою.

Цього разу сумнівів не залишилося: це була жінка, з якою сусід втішався, коли казав дружині, що їде у відрядження. Закохана парочка сиділа на лавці під великим деревом і поводилася вкрай непристойно.

Єва не змогла стриматись. Вона швидко дістала телефон та зробила кілька знімків. Не гаючи часу, жінка спішно покинула парк і попрямувала у бік свого району.

Перш ніж піти додому, Єва вирішила заглянути до Василини. Тремтячими руками вона натиснула на кнопку дзвінка. Коли двері відчинилися, і за ними показалася сусідка, яка нічого не підозрювала, Єва випалила:

– Василино, нам треба терміново поговорити! Петро не у відрядженні! Він проводить час з іншою жінкою! – Сказала вона і тут же простягла телефон подрузі.

Василина явно не очікувала такого повороту подій. Вона взяла телефон із рук Єви, уважно роздивилася всі знімки, а потім повільно повернула гаджет власниці.

– Розумію, що ти зараз відчуваєш, але не хвилюйся, я поряд. Якщо хочеш поговорити, скажи тільки! – квапливо промовила Єва.

Проте Василина ніяк не відреагувала на цю пропозицію. Вона продовжила стояти з незворушним виразом обличчя.

– Навіщо ти лізеш не у свою справу? Я думала, що того разу до тебе дійшло, що не варто втручатися в моє особисте життя.

– Я чоловікові довіряю і не хочу, щоб хтось до нас ліз! Шкода, що ти так цього і не зрозуміла… – раптом промовила Василина.

– Але ж я… я ж хотіла як краще… – почала розгублено виправдовуватися Єва. Вона не могла зрозуміти, чому сусідка була така спокійна. Адже щойно їй були представлені незаперечні докази невірності Петі!

У цей момент Єва усвідомила, що, можливо, Василина давно про все знала і просто заплющувала очі на те, що відбувається. Але спитати про це у подруги вона не встигла – сусідка зачинила двері прямо перед її носом.

З того часу Василина повністю ігнорувала Єву. Сусідка не віталася з нею, навіть, коли вони стикалися ніс до носа на сходовому майданчику.

– Чому вона так зі мною?! З чоловіком-зрадником продовжує жити, а зі мною припинила будь-яке спілкування! Це несправедливо! – скаржилася Єва чоловікові.

– А я казав, що не варто лізти не у свою справу. Чужа родина – пітьма. Хто знає, що з-поміж них відбувається?

– Може, вони мають якусь домовленість із цього приводу, а тут ти зі своїми «неспростовними доказами» лізеш, – відповідав чоловік.

Згодом Єва змирилася з тим, що сусіди перестали помічати її. Вона вирішила, що якщо Василину влаштовують такі «відрядження» чоловіка, то їй точно не варто переживати через це. Зрештою, кожен має право на свій вибір, яким би дивним він не здавався.

Але одного разу під Новий рік, коли всі рідні та близькі люди збиралися за одним столом, Єва згадала, що забула купити горошок для салату.

Поки магазини не зачинилися, вона швидко одяглася і вийшла на сходовий майданчик, як раптом зустріла там цілу компанію гостей, що прийшли до Василини.

Серед них Єва несподівано помітила двох абсолютно однакових чоловіків… Вона навіть струснула головою, вирішивши, що в неї галюцинації. Але ніяких галюцинацій не було – перед нею стояли Петро та інший точно такий самий чоловік.

У цей момент із квартири навпроти вийшла Василина. Разом з нею з’явилася та сама жінка, яку Єва приймала за таємну подругу Петі. Побачивши сусідку, Василина кинула на неї осудливий погляд, а потім голосно звернулася до гостей:

– Петя, Сашко, ми з Валею чекаємо на вас! Ходімо додому!

Коли гості зникли за дверима сусідської квартири, а Єва залишилася одна стояти на сходовому майданчику, до неї, нарешті, дійшло: весь цей час вона бачила не Петра з іншою жінкою, а його брата-близнюка з дружиною.

Ніколи в житті Єва не відчувала такого сорому. Після цього випадку жінка і сама почала уникати зустрічей із сусідами. Вона зрозуміла, як безглуздо виглядала тоді.

Більше ніколи Єва не дозволяла собі втручатися у чужі сімейні справи, а Василина так і не вибачила сусідці тієї бридкої сцени.

Вона вважала, що ніяка дружба не дозволяє лізти в іншу сім’ю, адже кожен має право на своє особисте життя і на те, щоб зберегти деякі моменти життя за зачиненими дверима.

А ви що скажете з цього приводу? Залишайте свої думки в коментарях, ставте вподобайки!