Відмовка мого хлопця була просто фантастична. Мовляв, всі самці полігамні. Нам треба постійно мати навколо багато самок (!!!), тому що у нас це закладено в природі.

Нещодавно я дізналася про те, що у мого хлопця є інша. Дізналася випадково, він просто переплутав номери і відправив на мій номер смс-ку з її ім’ям. “Оленка, сонечко, як ся маєш?” – і все тут зрозуміло, тому що мене звуть не Оленка.

Вже не знаю, чи було що у них (заперечує! І доказів немає), але я розлютилася здорово. Я не любитель влаштовувати скандали, але так боляче мені в житті ніколи не було.

Я волала, била посуд, загрожувала, що піду, вимагала від нього пояснень. Нерозумно, так, погрожувати, що піду від хлопця, який, по ідеї, мені ніхто?

Найприкріше в цій ситуації навіть не те, що він мені зайвий раз про це нагадав. Найприкріше – він навіть не став вибачатися за цей, як він сказав, “флірт для настрою”.

Відмовка мого хлопця була просто фантастична. Мовляв, всі самці полігамні. Нам треба постійно мати навколо багато самок (!!!), тому що у нас це закладено в природі.

Мовляв, не парся, це просто фізіологія, люблю щось я тебе. Питаю, у вас щось було? Ні, каже, не було … Просто мило розмовляли. А чого б не поговорити з дівчиною. І знову: люблю щось я тебе. А це так … просто для тонусу.

Ну раз для тонусу, то я теж для тонусу ще покричала і грюкнула дверима.

Через два дні він заявився з квітами, сонечко, пробач.

Гаразд, кажу, прощаю. Але помщуся.

Коротше, на зло йому завела я віртуальний роман з однокласником, чисто для позлити. Ну і спеціально залишила відкритим комп’ютер і нашу переписку, де видно, що він мені пише компліменти. На зло. Щоб він, скотина, відчув себе на моєму місці і оцінив, як це, читати ніжності, адресовані іншій людині.

Ор стояв до стелі, як тільки він мене не називав, і гуляща, і шахрайка, і така, і сяка. Милий, кажу, ну ось ти кажеш про чоловіків, а як же жінки. Мені теж хочеться відчувати себе бажаною, ось я і фліртую трошки. Нічого ж не було. Флірт для настрою і все. Для тонусу, як і у тебе.

Ну … мого гумору він не зрозумів, відходив довго. Воно відчувається краще, коли на своїй шкурі щось відчуєш. Зовсім і не хочеться про полігамність міркувати. Я, звичайно, однокласника потім кинула, він мені і не потрібен був. Показала йому листування, де даю поворот – потихеньку відтанув, сказав, що «Оленка» теж в минулому.

Якщо «для тонусу» комусь із пари потрібен хтось інший, значить, все не так вже й добре, адже так? Я тепер потайки читаю його смс-ки і листування в соціальних мережах. Поки ніби нікого немає. Але черв’ячок гризе зсередини, гризе …