Дзвоню невістці, питаю як справи. Для нас це нормальна практика, бо син як завжди зайнятий на роботі, то телефон не візьме, то забуде. А Дашка моя завжди вдома, телефон з рук не випускає, бо працює там на ньому, та й дитя мультики дивиться.
От і цього разу я запитала як життя, що робить. Від того що вона мені сказала, мені довелося покинути все і приймчатися на інший кінець міста:
-Речі пакую, ми з вашим сином вирішили розійтися, бо він знайшов собі іншу жінку і не хоче бути з нами, тому я планую переїхати в іншу квартиру, меншу і скромнішу, там і оренда не така вже й велика, і комунальні будуть теж не зовсім захмарні.
-Даш, ну чого ти, повернеться ще, помиритися, невже так взяв і пішов адже я ж знаю свого сина, він просто так ніколи не вчинить, значить на це були якісь причини.
-Дійсно, які можуть бути причини на те, щоб покинути жінку з дитиною дев’ятимісячною? Мабуть це кохання, тому вітаю вас, скоріш за все будете знов бабусею зовсім скоро.
-Даш, не мели дурниць, і чути нічого не хочу, все буде добре, куди ти з дитям підеш, куди намилилася, як ти годувати його будеш, працювати як будеш, де гроші візьмеш? Візьму, не переживайте, ви б свого сина краще б пильнували а не мене, все,розмову завершено, на все добре.
Мені довелося покинути роботу, відмітити кілька клієнток і примчатися до Дашки з Назарчиком, щоб глянути що там у них.
Цього разу невістка дійсно не маніпулювала, як вона вміє, а зібрала речі, замовила грузове таксі, розмалювалася головне, як на дискотеку. Говорити зі мною геть не хотіла, обличчя все відвертала, я ще подумала, оце маю родичку, голову верне від мене.
Але з-під великого і товстого шару косметики я побачила синець, запитала що це? Дашка сказала що впала і вдарилася, але як треба було падати, щоб синець отримати з двох сторін, вона що відскочила від підлоги і на інший бік впала?
Кажу це Ігор тебе, син мій? Вона і кивнула головою, продовжила речі збирати. Я допомогла, поки в мене поживуть, а Ігору скажу що не знаю де вона. Оце виховала сина, самій крізь землю хочеться провалитися.
Як правильно вчинити, чи казати Ігорю що я їх забрала до себе, чи ні, бо він питав уже, а потім сказав що Дашка точно десь з коханцем відпочиває, а сама здала в притулок чи няні. Мені таке чути неприємно, але ж він мій син. Але і Дашку шкода, вона старається, як помирити?
