Ми із хлопцем закінчили цього року разом університет. Він приїхав із півночі, а я місцева. Вирішили їхати жити до нього. Вже побалакали з моїм татом, він дав добро.
І ось ми вже тимчасово приїхали до його батьків, перевезли мої речі, нам обом уже пообіцяли місця на роботі. Поки що ми жили б у нього, з батьками, хоча нам уже запропонували винаймати недорого квартиру, і його батькам я сподобалася, а вони мені.
Ми думали, що рік збиратимемо на весілля і одружимось. Звичайно, я довго хвилювалася через переїзд, але я готова їхати за ним.
Проблема в тому, що зараз, доки я поїхала назад до батьків на літо, він охолонув до мене. І на це є дві причини. Перша — він вважає, що ми поспішаємо жити разом і одружуватися, бо ми, буває, сваримося, я погоджуюся з ним загалом, але над цим треба працювати.
Друга причина – він зрозумів, що до ладу не допоміг батькам, а зараз, поки ростуть його сестра та брат, потрібно допомагати по дому та грошима. Я теж підтримую це, вважаю, що батькам треба завжди допомагати, але спершу потрібно самому стати на ноги.
Їм було запропоновано, щоб я залишилася у своєму місті, речі він привезе назад, а роботу, яку мені пообіцяли, скасуємо і я повернуся до нього швидше. Я переживала, розповіла татові, що можу повернутися додому на рік, він був злий на те, що так швидко змінюються рішення і сказав: або я їду зараз за ним, або взагалі не їду.
Я зовсім не знаю, як бути. Я дуже люблю свого нареченого, і він мене любить, тільки відбувається з ним щось незрозуміле. Я запропонувала йому безліч варіантів, сказала, що ми могли б відкласти весілля і допомагати його батькам, але він не згоден.
Я боюся його втратити, навіть розлучатися надовго не хочу, але могла б, якби відчувала, що я взагалі йому потрібна. Він став холодним, не дзвонить, і пише дуже рідко, а я сумую і на серці важко. Чекаю на його рішення, їхати з ним чи ні. І цей жахливий стан, не знаю, як з ним впоратися. Він зараз якось зовсім не йде на контакт.
