Він став висловлювати невдоволення, «втомлюватися» і рано засинати, мобільний телефон встановив без звуку, в загальному, стали мене долати сумніви. Все це призвело до того, що я стала «детективом» і дізналася неприємну правду

Його я зустріла пізно, в свої 40 років. Вірніше, він сам мене знайшов в соцмережі. Теж не хлопчик, під 50, був одружений, розлучений більше 8 років. Близько року писав в інтернеті, потім почав шукати зустрічей.

Приблизно рік тому ми з ним стали зустрічатися, з весни він перебрався жити до мене. Як то кажуть, стали вести спільне господарство. Він не працював, тому завжди мав багато вільного часу, але чомусь з багатьма домашніми справами не встигав. Я не робила з цього трагедію, тому що вважаю, що робота по дому – це все ж більше жіноча справа.

Через 5 місяців щасливого життя відчула, що наші відносини якось змінилися. Він став висловлювати невдоволення, «втомлюватися» і рано засинати, мобільний телефон встановив без звуку, в загальному, стали мене долати сумніви. Все це призвело до того, що я стала «детективом» і дізналася неприємну правду: все той час, що ми жили разом, він дуже активно «спілкується» з іншою жінкою, що живе в нашому місті.

З’ясувалося, що він як мінімум дзвонить їй по 8-10 разів протягом дня і пише смс (одну смс я прочитала, де він дякував їй за прекрасний день).

Стримати свої емоції я не змогла, закотила скандал. Він усе заперечував, клявся, що нічого не було, що любить тільки мене, а вона ніхто і звати її ніяк.

Я наполягала, щоб він при мені подзвонив і сказав їй це, але він відмовився. Зате обіцяв, що ніколи подібне не повториться, але я в це не вірю. Я його вигнала, хоча все це було дуже важко, звичайно.

Він пішов, але через 3 дні подзвонив і сказав, що п’є весь цей час і що-небудь з собою зробить. І я сама пішла до нього і привела назад. Вдала, що пробачила.

Так минуло ще 3 місяці. На душі гидко, боляче, почуття до нього змінилися, не можу йому довіряти, як раніше. Любов ще не вмерла, тому не наважуюся припинити свої муки і остаточно порвати стосунки.

Він же начебто став більш уважним, допомагає в домашніх справах. Влаштувався на роботу (робота вахтовим методом), зараз у від’їзді, кожен день дзвонить, каже, що любить. А я обдумую всю цю ситуацію і, схоже, перебуваю в депресії. Що мені робити, не знаю.

Вигнати і почати все заново? Це легко говорити, але я його ще й досі люблю, хоч і крізь образу. Та й знайти іншого чоловіка не так просто, недоліки є у всіх і часом вони, ці недоліки, ще гірше. Може бути, він зробив правильні висновки зі своєї помилки і більше такого не повториться?