Його я зустріла пізно, в свої 40 років. Вірніше, він сам мене знайшов в соцмережі. Теж не хлопчик, під 50, був одружений, розлучений більше 8 років. Близько року писав в інтернеті, потім почав шукати зустрічей.
Приблизно рік тому ми з ним стали зустрічатися, з весни він перебрався жити до мене. Як то кажуть, стали вести спільне господарство. Він не працював, тому завжди мав багато вільного часу, але чомусь з багатьма домашніми справами не встигав. Я не робила з цього трагедію, тому що вважаю, що робота по дому – це все ж більше жіноча справа.
Через 5 місяців щасливого життя відчула, що наші відносини якось змінилися. Він став висловлювати невдоволення, «втомлюватися» і рано засинати, мобільний телефон встановив без звуку, в загальному, стали мене долати сумніви. Все це призвело до того, що я стала «детективом» і дізналася неприємну правду: все той час, що ми жили разом, він дуже активно «спілкується» з іншою жінкою, що живе в нашому місті.
З’ясувалося, що він як мінімум дзвонить їй по 8-10 разів протягом дня і пише смс (одну смс я прочитала, де він дякував їй за прекрасний день).
Стримати свої емоції я не змогла, закотила скандал. Він усе заперечував, клявся, що нічого не було, що любить тільки мене, а вона ніхто і звати її ніяк.
Я наполягала, щоб він при мені подзвонив і сказав їй це, але він відмовився. Зате обіцяв, що ніколи подібне не повториться, але я в це не вірю. Я його вигнала, хоча все це було дуже важко, звичайно.
Він пішов, але через 3 дні подзвонив і сказав, що п’є весь цей час і що-небудь з собою зробить. І я сама пішла до нього і привела назад. Вдала, що пробачила.
Так минуло ще 3 місяці. На душі гидко, боляче, почуття до нього змінилися, не можу йому довіряти, як раніше. Любов ще не вмерла, тому не наважуюся припинити свої муки і остаточно порвати стосунки.
Він же начебто став більш уважним, допомагає в домашніх справах. Влаштувався на роботу (робота вахтовим методом), зараз у від’їзді, кожен день дзвонить, каже, що любить. А я обдумую всю цю ситуацію і, схоже, перебуваю в депресії. Що мені робити, не знаю.
Вигнати і почати все заново? Це легко говорити, але я його ще й досі люблю, хоч і крізь образу. Та й знайти іншого чоловіка не так просто, недоліки є у всіх і часом вони, ці недоліки, ще гірше. Може бути, він зробив правильні висновки зі своєї помилки і більше такого не повториться?
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…