Він так і сказав: – Однак зрада – найгірший вихід з будь-якої ситуації

Людина, яка пішла на зраду, неминуче виявляється покараною. В першу чергу, вона втрачає спокій. Совість – найжорстокіший суддя зраднику. Зрада може не тільки вбити відносини, але іноді і людей, а також стати ударом для інтересів цілої держави.

Якщо це так небезпечно, що ж може мотивувати на такий вчинок? Повинна бути дуже серйозна причина. Питання це складне і багатоаспектне, тому часто порушувалося в літературі.

Катерині, героїні драми А.Н. Островського «Гроза», після заміжжя жилося несолодко. Її правдива, чиста і мрійлива натура прагнула до чогось високого, справжнього, правдивого. А в будинку чоловіка її оточували святенництво і свавілля з боку свекрухи. А сам чоловік Тихон був просто жалюгідний.

Жінці хотілося вирватися з цього кола, хоча б в думках. Вона закохалася в людину з «іншого» світу:  одягненого на європейський манер, ласкавого і смиренного Бориса. І зрадила чоловікові.

Це була страшна помилка не тільки через те, що зрада – страшний гріх, що для віруючої Катерини жахливо, але і через те, що Борис так само жалюгідний, як і Тихон.

Катерину на зраду штовхнула любов, така необхідна в цьому сірому і жорстокому світі навколо неї. За це героїня і поплатилася: вона не могла приховувати гріха, зізналася, а потім совість і свекруха добили її, і вона втопилася.

Значить, причинами зради можуть бути пристрасть і ненависть до того, чого треба б зберігати вірність. Набагато гірше зради в коханні зрада Батьківщині, нехай і заради настільки ж прекрасного почуття.

Андрій, герой повісті Н.В. Гоголя «Тарас Бульба», був мрійливим, тендітним, жадав почуттів і пристрастей – зовсім не схожий на суворого козака, для якого на чолі кута інтереси Запорізької Січі.

Андрій же чекав любові. І вона наздогнала його на війні, герой був зачарований польською панночкою, заради неї перейшов на бік ворога, кажучи: «Вітчизна моя – ти! … і все, що тільки є, продам, віддам, погублю за таку вітчизну».

Його штовхнула на зраду любов. Ось, чому не можна ставити жінку вище Батьківщини, саме такий заповіт давав йому батько Тарас Бульба. Часто на зраду штовхають обставини, які виявляються сильнішими за нас. Часто в результаті зради вимальовуються заманливі перспективи. Часто саме зрада здається порятунком від усього, що набридло і замучило в життя. Однак зрада – найгірший вихід з будь-якої ситуації.