Він відразу зізнався, що одружений і йти від дружини не збирається

Хочу розповісти, що кожен має право на щастя.

Я познайомилася з ним в інтернеті, ми маємо спільні інтереси. На сторінці у сімейному становищі стояв статус “все складно”. У мене на той час близько пів року нікого не було, мені було нудно, і я була рада поспілкуватися з цікавою людиною, не замислюючись ні про що більше. Спілкування перейшло у зустріч, на якій він відразу зізнався, що одружений і йти від дружини не збирається. Я трохи засмутилася, але все одно чогось серйозного я не планувала.

Ми зустрічалися місяць, перш ніж він поїхав до іншого міста на пів року у відрядження. Перед цим він намагався зі мною розлучитися, але щодня став телефонувати по скайпу і ми розмовляли годинами. Потім він почав приїжджати до мене на вихідні.

Після цього тривалого відрядження він поїхав до іншого міста у зв’язку з роботою. Сім’я мала переїхати до нього через пару місяців. За весь цей час він багато разів серйозно сварився з дружиною, вимагав розлучення (не через мене, а через їх сімейні проблеми), проте щоразу у дружини знаходився один і той самий чарівний аргумент: «подумай про дітей».

Вони обіцяли змінитися заради сім’ї та дітей, але в такому віці люди вже не змінюються. Вони дуже багато хотіли один від одного: він – ніжності, вона – грошей і порядку в будинку, і ніяк у них це не складалося. Вже не говорячи про відсутність спільних інтересів.

На питання на кшталт «чому вони так довго разом жили?» і «хіба він не бачив, коли одружився, яка вона?» він відповідав, що тоді бачив, як вона господарська, любить порядок, добре готує. Вважав, що це головне в дружині, а решта… якось притерпиться. Чи не притерпілося.

Весь цей час я просто любила його, нічого не вимагаючи натомість. Він поїхав туди, невдовзі переїхала його родина. Він хотів почати все з чистого аркуша, але не виходило. У новому місті були ті самі проблеми і сварки.

Незабаром я теж переїхала до цього міста, він допоміг мені знайти хорошу роботу. Ми стосунки продовжували. Після наших зустрічей, в сім’ї у нього все було спокійніше. Але одного разу, після чергової сварки, він просто взяв і пішов. До мене. Він так і не сказав їй, що в нього є інша, хоча дружина, звісно, про все здогадувалася.

Спочатку вона сміялася і погрожувала, мовляв, та кому ти потрібний, все одно приповзеш назад. Коли зрозуміла, що не приповзе, почала плакатися, просити повернутись і стала прикриватися дітьми. Але дороги назад не було. Розлучення, аліменти.

Він майже щодня ходить до дітей. Стосунки з колишньою не підтримує взагалі, тому що вона почала розпускати мерзенні чутки про нього та про мене.

А у нас все гаразд. Плануємо весілля, думаємо про дітей, ходимо на концерти та цікаво проводимо час. У побутових питаннях проблем немає (обидва любимо творче безладдя і не влаштовуємо через це проблеми). Ми знайшли одне одного та щасливі. А його колишній потрібен для щастя зовсім інший чоловік.