Вітчиму легко вдалося стати для Сашка важливим дорослим. Батько для сина таким ніколи не був, адже не було стабільності, а була ромашка – образиться, чи не образиться

Живу з сином Сашком від першого шлюбу, та другим чоловіком Дмитром. Син уже великий, п’ятнадцять років. У вітчима з сином класні стосунки.

Вони на рибалку удвох ходять, кулінарними експериментами займаються, кухню після них теж разом відмивають. Взаємна повага, довіра, справедливість – ось основа їхніх стосунків.

Колишній чоловік… З ним важко. Він дуже уразливий. Поки були одружені, він ображався через все поспіль! Не посміхнулася, коли з роботи він прийшов!

Поклала до чаю дві ложки цукру, а не три! Собі взуття помила, а йому ні! У моїй яєчні жовток був гарніший, ніж у його…

На Сашка колишній чоловік теж ображався. Вперше це сталося після першого сказаного Сашком слова.

– Мамо!

– Мамо? Ні, не так. Треба говорити тато! Та – то! Повтори! – колишній чоловік крутився біля дитини, як в’юн в ополонці.

– Мамо! – знову сказав син.

За десять хвилин Сашко так і не сказав заповітного слова, тож на нього образилися.

– Раз тільки мама в тебе на думці, хай вона з тобою й гуляти йде, — образився колишній чоловік.

І насправді, того дня, він навідріз відмовився йти гуляти із сином. Образився! Татом не назвали! Сашкові тоді близько року було.

Задовбали мене ці образи, ця інфантильність! Ще проблеми з грошима були, колишній чоловік хотів брати великий кредит. Скандалили, скандалили, та й розлучилися!

З сином колишній чоловік спілкується інколи. Навіть наскоками, я б сказала. Півень клюне, він тут. Хоче все знати, хоче із сином розмовляти.

Але якось, відразу образа. Колишній чоловік на рік забув про сина, а коли дізнався, що Сашко називає Діму татом, образився.

Подарунки на свята також залежать від настрою колишнього чоловіка. То в нього напад щедрості, може сім тисяч Сашкові на карту перекласти, то навіть не згадає.

Нещодавно знову образився! Сашко літер пошкодував, привітав батька з днем ​​народження трьома літерами: З Дн! Все! Батько образився!

Сашко в іграх з образами не бере участі. Не дзвонить батько? Та й не треба! З’являється? Привіт, та як справи!  Образився?

На ображених воду возять, заспокоїться, сам з’явиться. І на таке ставлення колишній чоловік теж кривдиться.

Згадую минулий шлюб і думаю, якою ж дурепою я була! Я перепрошувала перед чоловіком через ложку цукру! Через ту саму ложку цукру!

І він милостиво мене пробачав і дозволяв загладити провину. Зараз би просто той чай йому на голову вилила!

Коли тільки зійшлася з Дімою, постійно переживала, що можу щось сказати, чи зробити, якось образити його. Була затиснутою. Але одного дня ми з ним поговорили.

Він потім зізнався, що хотів засміятися, коли я йому про страх, що він образиться на мене, розповіла. Для нього це було безглуздо, але оскільки я переживала, він мене заспокоїв і підтримав.

Жодних образ. Якщо Дімі щось не подобається, він говорить про це, а не підтискає губи, не робить трагічних очей і не писклявить голос.

Сашка одразу прийняв. Дімі легко вдалося стати для Сашка важливим дорослим. Батько для сина таким ніколи не був, адже не було стабільності, а була ромашка – образиться, чи не образиться!

Хай і надалі ображається, нам байдуже! Хоча, як на мене, це зовсім не чоловічі вчинки! А ви що на це скажете?