Останній рік я не можу знайти роботу, і звідси виникає безліч інших проблем. За останні 2 місяці, я був більш ніж на 30 співбесідах, але все не те. Я просто така людина, не можу на низькій позиції працювати. Вакансії із серії комірник чи продавець у залі, просто не для мене. Чи то самооцінка, чи гордість. Ось не можу й усе.
Мені дуже близький світ фінансів, але відповідної освіти я не маю, і власне, мене в цій сфері ніхто не чекає. Це саме той напрямок, від якого я отримаю справжнє задоволення і готовий віддатись повністю.
Зараз живу на маминій шиї, що нікому не підходить – ні їй, ні мені. Власне звідси решта проблем — немає грошей. На навчання не можу вступити, з друзями кудись сходити теж не можу.
Тільки починав нещодавно заводити стосунки з дівчиною, тягнув, як міг до останнього, щоб влаштуватися на роботу. Думав вже хоч кудись, щоб мати можливість поступати по-чоловічому і зводити її у кафе, кіно тощо. Дівчина фантастична, але я її втратив.
Вона говорила, що любить квіти. Дрібниця, але я навіть цього не можу дозволити собі. Деякі друзі та близькі знайомі мені більше не дзвонять, бо я говорю, що не можу піти з ними, тому що зайнятий і в мене справи.
Я навіть не знаю, через який із пунктів більше хвилюватися. Спочатку через дівчину дуже сильно переживав. Хочу її зараз повернути, але не можу, доки не влаштуюся на роботу і в мене не з’являться гроші.
Я її розумію, а з іношого боку ні. Це як присяга: клянетесь любити в бідності та багатстві, у радості і горі? Можливо вона просто не та?
Я не вважаю себе тупим, але чорна смуга якась, і все. Коло замкнулося, а я як в’юн на сковорідці. Просто думаєш, що ось-ось зараз все налагодиться – і тут провал, а потім знову провал за провалом. І так уже рік. Опустити до кінця руки теж не можу, але до цього все йде.
Моя сестра минулого року отримала цікаву пропозицію щодо роботи та поїхала за контрактом на чотири…
Наша сім'я не скажу, що була дуже багатою, але цілком заможною. Батьки оплатили нам з…
Мій чоловік - Андрій - єдиний "дорогоцінний синочок" Тамари Павлівни. Чи треба говорити, що вона…
Я одружений вже одинадцять років. Коли зустрів Марину свою майбутню дружину, вона була молодою, дев'ятнадцятирічною…
Нам із чоловіком по сорок п'ять років, у нас є доросла донька. Їй нещодавно виповнилося…
Важко розлучатися з гарною людиною, яка не п'є, не б'є і навіть інколи працює. Таким…