Вони не особливо мене любили, тому робили все, щоб я якомога рідше показувалася їм на очі. Завжди кричали на мене, коли я заходила на кухню, поки вони їдять, або не дай Боже вийду з кімнати, коли невістка збирається на роботу

Життя у мене веселе, бо живу я з дорослим сином, його дружиною, та дванадцятирічним онуком. Пустила я сина з невісткою до себе пожити, коли мого чоловіка не стало.

Вони не особливо мене любили, тому робили все, щоб я якомога рідше показувалася їм на очі. Завжди кричали на мене, коли я заходила на кухню, поки вони їдять, або не дай Боже вийду з кімнати, коли невістка збирається на роботу.

Тільки онук до мене часто заходить, та цікавиться, як у мене справи, чим я займаюся. Він брав у мене книги з шафи, і читав, чи просто дивився картинки, бувало, що дістане стару карту світу та вивчає її.

Я в нього питала, навіщо йому це, на що він мені відповідав, що батько не дає йому комп’ютера з інтернетом.

Так він у мене і сидить у кімнаті цілими днями, поки його мати не прийде за ним, щоби йшов робити уроки. Я часто чула, як батьки кривдили хлопчика.

Якщо він приносив погану оцінку зі школи, його батько тягав за вухо і давав потиличника. Син із невісткою часто приносили з роботи коробки цукерок, або шоколадки.

Вони працювали в місцевій поліклініці: син – урологом, а невістка – терапевтом. Тому цукерки у них не вибували. Але, що мене найбільше вразило, вони всі цукерки прибирали до своєї кімнати в шафу, і іноді видавали онуку по декілька штук.

І ось одного разу мій син приніс додому коробку дорогих, німецьких цукерок і, за звичаєм, прибрав у шафу. Потім, сказав, з чаєм з’їмо, або комусь передаруємо.

А через день він прийшов додому і побачив, що в цій коробці бракує двох цукерок. Що тут почалося! Він просто оскаженів!

Не розібравшись у ситуації, він взявся дорікати синові. Як він на нього кричав, навіть стіни здригалися. Почав тицяти хлопцеві в ніс цією коробкою, після чого дав такий потиличник, що хлопець похитнувся.

Та синові цього здалося замало, тож він дістав ремінь і навіть встиг стукнути його. Онук навіть заверещав від болю! І тут я не витримала! Я схопила свою палицю, та зайшла до них у кімнату.

Я подивилася на свого сина деспота, і загрозливим тоном скомандувала, щоб він відпустив дитину, та більше ніколи його не чіпав! Невже за таку дрібницю, як цукерка, потрібно було влаштовувати такий скандал?

Син очманів від побаченого і від почутого, але відразу скорився.
– Тебе твій батько ніколи в житті не чіпав пальцем, а ти що робиш, готовий загризти власну дитину з-за цукерок. Мені соромно, що в мене такий син, не таким ми тебе виховували. Я забрала онука до своєї кімнати, бо мені так було спокійніше.

Увечері з’явилася додому невістка, і виявилося, що це вона з’їла цукерки, бо їй сильно їх захотілося. Ну, їй-то мій син нічого не сказав, він не смів їй суперечити, тому що вона сама в кого хочеш свої кігтики всадить.

Після цього випадку я їм сказала, щоб більше ніколи не наважувалися чіпати дитину, інакше вижену їх зі своєї квартири, а онука залишу собі.

Квартира повністю належить мені, вони тут тільки в гостях. І, що жити вони тепер будуть за моїми правилами!

Син мовчки все це вислухав, а от невістка почала сперечатись, що це вони тут господарі, а якщо я себе буду так розв’язно поводити, то відправлять мене до будинку для людей похилого віку.

– Тільки спробуй і побачиш що буде, а якщо щось не влаштовує, то можеш прямо зараз збирати свої речі! А я поки що викликаю поліцію, щоб ти не сумнівалася в моїх словах.

Вона взагалі ніхто в цій квартирі, вона навіть мені не дочка, щоб так нахабно себе поводити. Після цієї промови я пішла до себе, і з задоволенням слухала, як син кричав на невістку, щоб та мовчала, якщо не хоче жити в орендованій квартирі.

Вони мене вже так допекли, що я й насправді можу так вчинити. Але допомоглося! Тепер вони ходять, як шовкові, й більше не ображають мого онука по дрібницях. Доки можна було терпіти таке неподобство, ви не знаходите?