Я просто розриваюсь на дві частини. Ніколи не думала, що обирати – це так важко. Вони з’явилися в моєму житті і змусили моє серце битися частіше. Ми познайомилися на вечірці, сиділи втрьох, спілкувалися.
Потім пішла на побачення з одним. Там і другий захотів. Якийсь час я спілкувалася з обома, але я вирішила, що настав час зробити вибір. Але їх двоє, а я одна. Як не помилитися?
Саша – добрий, ввічливий, щирий чоловічок. Він як сонечко: завжди усміхається і намагається зробити щось хороше. Він піклується про мене, робить сюрпризи і пише найкрасивіші повідомлення на світі.
Щобільше, він готовий до серйозних стосунків, навіть до весілля. Мені добре та легко з ним, нам завжди є про що поговорити.
Мишко – повна протилежність Саші. Типовий поганий хлопець. Лається, має погані звички, поводиться як останній придурок. Але! У душі він зовсім не такий. Він уразливий і добрий. Його вчинки чіпають мене: у жахливий мороз він знімає свою куртку, щоб зігріти мене, і залишається в одній майці.
Він не пише мені гарних повідомлень і не робить сюрпризів, але в ньому є щось таке, що перевертає мій внутрішній світ. Коли він йде, мені нестерпно. Я страшенно сумую і плачу, коли його немає поруч. Я не можу без нього.
Але я не бачу майбутнього з Мишком. Якщо у випадку Сашка, я впевнена на сто відсотків, що, бувши з ним, у мене буде кохання та щасливе сімейне життя, то з Мишком я не бачу цього. Він непередбачуваний. Але я закохана у Мишу. Більше, ніж у Сашка.
Найжахливіше те, що вони знайомі. Я не хочу, щоб вони сварилися через мене в черговий раз, тому мені потрібно обрати та спілкуватися і будувати подальші стосунки лише з одним.
Але як зробити цей вибір? Чи не помилюся, вибравши закоханість замість надійності? Чи так це, що почуття важливіше і правильніше обрати того, хто змушує серце завмирати, ніж того, хто сам любить більше?