Ворог номер один, бо безсоромна без квартири сестру лишила

Як тільки я Марусі повідомила про плани на цю квартиру, її мама, моя тітка, миттю зателефонувала. – Так ось ти як чиниш! Як тобі була потрібна допомога, так ми тебе виручили.

А тепер, коли ти заміж зібралася за киянина, нашій Марусі на двері вказала? І не соромно, після всього нашого добра? – Я довгий час не могла зрозуміти, про яке добро йшла мова. Ніколи нікого ні про що не просила. Тепер на весіллі половини рідні не буде.

– Так вийшло, що моє майбутнє весілля пересварило моїх родичів, – каже Уляна, – мама з сестрою і їхньою мамою, моєю бабусею, тепер не розмовляє. І на весілля до мене половина родини не збирається. Прямо в обличчя так і сказали.

Ні, Уляна не забрала свого Любомира у найближчої родички, і її наречений не належить до ворожого клану бабусі чи тітки. Вони його взагалі не знають. Уляна засмутила рідних тим, що “забрала” дах над головою у двоюрідної сестри Марусі.

Уляна, дівчина 25-ти років колись поїхала вступати до університету в столиці. 4 роки жила в гуртожитку, а потім, як це буває, не захотіла повертатися до рідного міста.

А тепер от Уля якщо заміж піде, то Маруся сама буде квартиру знімати. Та орендована, де дівчата раніше жили не підійде, бо власниця зразу сказала, що якщо Уля не житиме там, то вона її не здасть більше, адже дівчина порядок любить, хороша, а не знати кому не хочеться зовсім вірити.

Сестра тепер плаче, мати теж звинувачує у всіх гріхах. Та за що? За те що дівчина вирішила свою долю влаштувати. Нареченому всеодно, він в їхні розбірки не лізе.

А Уля не хоче тісну двокімнатну ділити з сестрою і ще й спати з чоловіком на очах в хитрої незаміжньої Марусі а прохідній кімнаті. І хай тепер на весілля не йдуть, подумала Уля і викреслила ще кілька десятків людей, в маму заодно.

You cannot copy content of this page