Мені двадцять три роки, і я вже давно живу за кордоном. Рік тому мене познайомили з чоловіком, він старший за мене на десять років. Ми з ним кілька разів зустрічалися, просто розмовляли, він хотів стосунків, але я була до цього не готова. Мені хотілося краще його дізнатися.
І ми ще якийсь час так поспілкувалися і все, на цьому наш контакт обірвався. Через пів року ми випадково зустрілися на весіллі наших спільних друзів. Весь час ми провели разом, сміялися і танцювали, загалом усе було добре.
Після цього ми почали з ним частіше спілкуватися і говорити телефоном, а одного разу він приїхав до мене сумним. Я почала його розпитувати, в чому справа, він спочатку не хотів мені говорити, потім сказав, що зробив велику помилку. Але я попросила його все ж таки мені сказати, що трапилося, адже ми за цей час почали зближуватися. І тут він мені каже, що вибрав іншу жінку замість мене.
Для мене це було несподівано, а він продовжував, що його тягне до мене, бо він кохає мене. Я не знала мені радіти чи плакати, і я бачила, що йому теж нелегко. А ця жінка переїжджала до нього жити здалеку і звільнилася з роботи. Він просив мене, щоб я почекала і не зникла з його життя, але я не могла інакше.
Якщо він обрав її, то мені не залишалося нічого іншого, як обірвати з ним контакт, що я й зробила. А тепер не можу нормально спати, думаю постійно про нього і злюся на себе, через те що рік тому прогаяла свій шанс.
Зараз розумію, що хочу, щоб він написав, хоча б запитав як справи, але цього, напевно, не станеться. І не знаю, що з собою робити. Звичайно я думаю, якби він мене любив, то сказав би тій жінці всю правду, а з іншого боку я не знаю, як би я вчинила на його місці. Можливо був сенс залишитися з ним так почекати, доки він вирішить це питання.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…