Руда-руда, руда-безсоромна …
Коли мені було 6 років, ми всією сім’єю переїхали до Херсона. Нічого особливого, просто змінили один панельний будинок у Харкові на інший такий же, але в Херсоні.
Не скажу, щоб я був дуже товариським, але друзями в новому місті обзавівся швидко.
А ще я познайомився з Катериною, вогненно-рудою дівчинкою, яку я для чогось почав дражнити безсоромною.
Я вже й не пам’ятаю, звідки взяв: чи то сам придумав, чи то підказав хто таку дразнилку. Тільки Катюху тоді я діставав грунтовно. Кожен раз, коли вона виходила гуляти, я її цькував і взагалі не давав проходу.
До речі, за ці дражнилки я кілька разів отримував від своїх батьків, а ще разок від мами Каті.
Потім був перший клас. Я б і в школі продовжив дражнитися і всіляко задирати Катю, якби не сувора вчителька, яка сказала, що залишить мене на другий рік, якщо я не “заткну пельку”.
Ага, вона так і сказала. Слід визнати, що я злякався і перестав чіпляти Катю. Потім було кілька років початкових класів, середня школа і … я закохався в Катю.
У сьомому класі першого вересня побачив її в новій сукні. Навіть зараз пам’ятаю, як її вогненно-руді локони спадали на блузку. Здавалося, що замість серця у мене барабанна установка, а всередині цілий оркестр біснується. Я щоразу потів, коли Катя була поруч.
Потім намагався позалицятися за Катею і зробив це найгіршим чином. Я сказав саме тупе, що тільки можна було: “Катю, якщо хочеш, я знову буду приставати до тебе”. Я навіть не зрозумів сенсу сказаного, але вона посміхнулася і сказала: “Ну добре, приставай”. До дев’ятого класу ми разом гуляли і проводили час. Потім був перший поцілунок …
У десятому класі обидва планували куди будемо вступати, щоб вчитися разом. З тих пір ми фактично й не розлучалися надовго (якщо не брати до уваги армію).
Зараз нам по 29 років, а у мене й інших дівчат не було. Хоч і кажуть, що перша любов швидкоплинна і рідко буває вдалою. Але у мене ось так … перша любов … і єдина!
Зараз у нас троє дітей і всі вогненно-руді, прямо як моя Катерина.