Ніколи не думала, що буду писати свою сповідь на сайті в інтернеті. Напевно, багато хто мені не повірять і будуть говорити, що це все вигадки, але це особиста справа кожного.
Я почала погано спати ночами, точніше, майже зовсім перестала спати. Майже нічого не могла їсти, нескінченне почуття тривоги і відчуття, ніби всі органи всередині горять.
Стало боліти серце (підсумок: я стою на обліку у кардіолога), почалися щоденні істерики і явне небажання жити.
Скажу, що я людина сильна і спочатку намагалася побороти цей стан сама, намагалася відволіктися і заспокоїтися. Але з кожним днем ставало все гірше, снодійне не допомагало абсолютно. Ходила до церкви кожен день: стояла і плакала там. Потім зрозуміла, що довго так не витримаю, і моє небажання жити візьме гору. У якісь моменти тобі дійсно здається, що це найкращий вірний спосіб вирішити проблему.
І почалося моє ходіння по бабках. Скажу відразу: я не вірю тим історіям, в яких пишуть, що, мовляв, мене прокляли, я знайшла бабку – і відразу стало добре! Хто був в такій ситуації, той знає, що зняти порчу – це дуже довгий і непростий процес.
Обійшла я всяких ворожок багато: всі як одна говорили, що зроблено на смерть жінкою старше через чоловіка (він любив мене і намагався повернутися, а вона вирішила, що якщо не буде мене – не буде і проблем).
Хтось намагався лікувати мене, ставало трохи легше, але потім все знову поверталося день на третій. Хтось відразу відмовлявся навіть братися, говорив: шукай людину сильнішу. Траплялися й відверті шарлатани, слухати яких було смішно.
Зараз я закінчую лікування у однієї жінки і дуже боюся, що воно не дасть результатів. Я хочу знайти сильну справжню відьму, нехай навіть не пов’язану з білою магією і повернути все це зло тій, яка загнала мене в такий стан. Розумію, що це гріх, але я втомилася, сил вже не вистачає, і я розумію, що по-іншому вона не зупиниться.
До чого я все це написала? До того, що дуже страшно жити в такому світі, де люди не знають, що творять. Не хоче мене любити – приворожу! Люди, навіщо ви це робите?
Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона…
– Віра Михайлівна, ну що ж ви самі йдете? Сказали б мені що вам потрібно,…
Вже темніло. Катя неспішно йшла вулицею. Восени в неї завжди був меланхолійний настрій, ставало сумно.…
Аня дізналася новину не від чоловіка - від свекрухи. Валентина Іванівна зателефонувала в перших числах…
Ігор був переконаним холостяком. Це було його власне визначення, яке він вимовляв з тією ж…
Поїзд заколисував. Весь вагон спав, Олі не спалося, Оля переживала. Найбільше вона переживала, як її…