– Все, так більше неможливо – я йду від тебе, сиди й думай про свою поведінку! – Андрій рішуче натягнув приготовлені шкарпетки та встав з дивана. Галина  закричала і вчепилася в нього. – Та куди ж ти, Андрюшенько, та як же ми тут без тебе…

– Все, так більше неможливо – я йду від тебе, сиди й думай про свою поведінку! – Андрій рішуче натягнув приготовлені шкарпетки та встав з дивана.

Галина  закричала і вчепилася в нього.

– Та куди ж ти, Андрюшенько, та як же ми тут без тебе…
***
А все почалося з того, що Андрій  ставив перед дружиною важливу мету – більше економити на покупках.

Він людина відповідальна, заробляє, а ось дружина Галина полінувалася – не бажає їздити на гуртовий ринок, щоб зекономити насилу зароблену ним гривню.

– Та як же я Андрюшенько, звідти такі сумки поволочу?

– А що такого? Мати моя тягає і моя баба, Тетяна Іллівна тягає. А їй, між іншим, вже під дев’яносто! А тобі, бабі молодій – бачите важко! – Докори та обурення сочилися з усієї його суворої фігури.

– Так це ж пів дня тільки на дорогу витрачати потрібно … – мимрила Галина, – а мені ще треба Ваньку з садка забрати, тобі пиріжків улюблених напекти, м’ясо приготувати в духовці, як ти любиш … – Галина мудро промовчала про прибирання і прання.

– А я ще й працюю, – з соромом додала вона.

Хоча, з роботою Галині пощастило – вдалося на пів ставки влаштуватися бухгалтером у компанію поряд. Більшу частину роботи вона могла робити вдома – лавіруючи між роботою та домашніми справами.

– Знахабніла ти … Що в тебе там за робота – в комп’ютері ночами лазиш, клацаєш, мені спати не даєш.

– Краще б подружній обов’язок виконувала, ніякої любові та радості від тебе не дочекаєшся. А мені може, другого спадкоємця хочеться!

Галина здригнулася та опустила винуваті очі. Щоправда, то правда – до цього справа доходила рідко, як правило, ледь почувши подушку, організм негайно відлітав у царство Морфея. Що вже говорити про сімейну демографію.
***
Ось так Галина Антонівна залишилася із сином жити на свої пів ставки. Адже раніше дохід сім’ї розподілявся виключно чоловіком і жодних накопичень у неї не було.

Після втечі благовірного вона проридала майже годину – більше часу не було, треба було бігти в сад за Ванькою. Так що довелося відкласти страждання до ночі.

Прийшовши з дитиною додому, вона швидко його нагодувала, поїла сама, погуляла, викупала і нарешті, зібралася продовжувати плакати про “втрату” годувальника.

Хоча, більше про те, що скажуть про це навколишні – особливо її подільники. Маленька дівчинка в душі Галини панікувала – тепер вона ганьба для всієї родини.
***
Вранці, як завжди, вона прокинулася о шостій, щоб зробити сніданок чоловікові та почистити його костюм, але тут згадала, що вже не потрібно …

Серце защеміло, сльози виступили на її очах, але тут раптом, Галя зрозуміла, що … вона може ще поспати цілих півтори години!

Прокинулася Галя о восьмій, швидко зібрала синочка і відвела до саду. Прийшовши налила собі каву, по-швидкому насмажила улюблених тостів і сіла за роботу.

Робота рухалася жваво, не треба було відриватися на дзвінки свекрухи та чоловіка, замішувати пиріжки на вечерю і бігати в магазин за тижневим запасом продуктів. Отже, до обіду робота була зроблена.

Ну ось, тепер можна і поплакати про свою гірку самотність. На очах почали закипати сльози, але тут раптом подзвонила подруга Тетяна з пропозицією сходити в театр.

Подзвонила про всяк випадок, Галина вже багато років нікуди не виходила з подругами – чоловік вважав непристойним, щоб дружина вешталася вечорами не зрозумій де.

Галя замислилася … і погодилася піти вештатися. Адже тепер у вихідні можна було запросити до себе маму, яку Андрій на дух не виносив.

Посидівши в розгубленості від власного нахабства, вона було рвонулася до плити, щоб приготувати вечерю з трьох страв і компоту, як любив чоловік, але схаменулася – її цілком влаштовував салат …

Тоді Галина зателефонувала роботодавцю і запропонувала перейти на повний графік, з частковою роботою в офісі. Той зрадів – вона вважалася гарним робітником.

Назавтра, Галя, що виспалася, прийшла в офіс і провела там приємний день, спілкуючись з колегами та вдаючись в нові обов’язки. Паралельно попиваючи безплатну каву з печивом.

Правда, у вихідній довелося порозумітися з мамою, яка, як і очікувалося, була в збентеженні.

– Як можна такого мужика профукати? Працює, в пляшку не заглядає, руки не розпускає. Пожила б із таким, як твій батько!

– Ви ж другу дитину планували, і що тепер? – Галя здригнулася і під суворим поглядом матері почала збиратися в театр.

Грошей Андрій не переказував – карати, так карати безглузду дружину. Але через три місяці раптово з’ясувалося, що на рахунку Галочки накопичилася сума, яка їй недавно уявлялася казковою.

І тоді вона вперше розмріялася про справжню відпустку, – з сином у Буковелі.

А про страждання вона поки що забула, їй було ніколи – нова робота, нові справи, більше сну та захоплень. Схудла, виспалася, завела купу друзів. Загалом, самі розумієте …

Через пів року очухався Андрій – його мама втомилася тягнути забаганки улюбленого синочка і вказала йому пальцем у бік родини.

– Галю, я сподіваюся, ти все обдумала і зрозуміла. Я вирішив, що пробачу тобі й повертаюся завтра. І ще, я вирішив, що нам терміново потрібна друга дитина для скріплення сім’ї.

Галочка здригнулася, слухаючи знайомий голос у слухавці.

Наступного дня Андрій з’явився перед дверима квартири. Але, на жаль, ніхто йому не відповів і його ключ не підійшов до замку.

Галочка з Ванькою поїхали в Буковель! Виявилося, що без чоловіка жити комфортно й не затратно, – тож на таку матір він здався…

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки!