Все, він мені зраджуєєєєє – голосила, ні, майже кричала Оксана. – З чого ти взяла, почекай робити висновки, може все налагодиться, все буде добре, чуєш, з чого такі висновки?
– Та всі докази на обличчя. Зранку почав кудись бігати, доглядає за собою, якесь волосся на ньому постійно, мабуть блондинка, сам тепер і речі пере, і в душ після того як з роботи йде біжить.
А ще затримується на роботі, а вчора, уявляєш, Василю, напарнику, сказав що спізниться трішечки, бо йому до “Бусинки” треба зайти, адже він мене так завжди називаааав. Оксана знову залилася гіркими сльозами.
Жінки влаштували засаду. Слідкували за Петром цілим мікрорайоном. Але ніхто нічого так і не зрозумів. Ніякої жінки біля нього не бачили, але Оксана ввечері знову знайшла на костюмі чоловіка волосся коротке, жіноче, якесь руде і тонке.
Їй увірвався терпець. Вона пішла за чоловіком вслід щоб висказати все що вона думає.
Він прямував в парк. Оксана обережно розгорнула листя і гілки і побачила картину, як біля лавки чоловік до когось нахилився і говорив.
Чулися обривки слів. “Солоденька моя”, “Дивись що я тобі приніс”, ” Моя бусинка”. Зашелестіли пакети і Петро дістав звідти щось для його спутниці. “Подобається так, всі жінки таке люблять”.
Оксана не витримала і вибігла з-за кущів. Петро стояв розгублений, а біля нього в коробці лежала велика кішка персикового окрасу і лапою підгрібала до себе кошенят.
Оксана розсміялася, забрала Петра і “Бусинку” разом з виводком і попрямувала додому. Подругам коли розповідала то реготала.
А Галя навіть розчарована була, адже в неї такий план вже дозрів, такий план, як їх викрити.
Валентина Семенівна давно жила сама. Син Євген пішов із життя, не доживши до шістнадцяти років.…
Той день, коли мама стала на ноги, став найщасливішим для Віктора. Він був важким підлітком.…
- Це моє останнє слово! Ти, доню, ображайся скільки завгодно на батька. Але за Юхима…
Льоша нарешті заснув, затихнув за дверима дитячої. Віра вийшла з кімнати, тихо прикрила за собою…
Долоні тремтіли, а серце шалено колотало, але Люба вже все вирішила. Вона набрала номер майстра…
Світлана пам’ятала той день так чітко, наче він був учора. Тоді вони з Русланом шукали…