Втекла на свій день народження до коханого

Рівно місяць тому мені виповнилося 16. Як же хотілося відзначити цей день по-особливому, саме так, як мріялося. А в голові тоді було тільки одне – кохана людина.

Ну тобто він, звичайно, за класикою жанру, і не підозрював про мою любов, але не суть. Діма був просто моїм хорошим знайомим, принаймні він завжди так вважав.

Однак відсвяткувати мій ДР разом погодився. Його сім’я мене обожнювала, а тому було вирішено відзначати у них вдома. Ну звісно це все сталося після того, як я, велика казкарка, нафантазувала, що мої батьки будуть на роботі в той день.

Що ж стосується моєї сім’ї, то там би точно ніхто щастям світитися не став, дізнайся вони, куди я хочу піти. Справа в тому, що наші з Дімою рідні один одного не дуже любили. Давня сварка через якісь дрібниці вилилася в роки ворожнечі. Мені ж всі ці деталі були, м’яко кажучи, по барабану, тому що перш за все хотілося бути в такий важливий день з хлопцем, в якого по вуха закохана.

Отже, план на день варення був складений – йду до Діми. Залишалося найскладніше – пояснити мамі, куди я зникну на своє шістнадцятиріччя.

Спочатку було вирішено сказати, що відзначаю з друзями в кафе і попросити трохи грошей. Але батьки сприйняли мою пропозицію занадто серйозно і на наступний ранок реально пішли шукати відповідне кафе і вже майже домовилися про бронювання столу.

Дізнавшись це, я схаменулася і сказала, мовляв, ні, передумала я. Вирішила відзначити по-скромному. Загалом підсумкова версія звучала так, що ввечері я просто піду до подружки, ми будемо їсти смакоту і дивитися фільми.

Оленка жила на сусідній вулиці, моя сім’я добре її знала, а тому претензій не виникло.

Настав день ікс. Я дійсно провела його неймовірно круто разом з сім’єю Діми. Ми грали в ігри, пили чай, розмовляли, я отримала багато подарунків. Увечері мене довезли до будинку, де на порозі стояла не надто радісна на вигляд мама:

– Ах ти брехуха! Ну і навіщо було щось вигадувати?

Я була злегка в шоці. Що не так? Як вона здогадалася?

Як виявилося пізніше, я встигла обговорити свій план святкування шістнадцятиріччя з усіма подружками, але забула сказати про це самій Оленці. І добродушна подружка, яка була абсолютно не в курсі моїх махінацій, прийшла мене вітати.

– Здрастуй, тіток Оль! А Аліна є? Я ось подарунок їй принесла …

You cannot copy content of this page