Випадково зрадила чоловіку, сама не помітила, як це закрутилося на якийсь час, хоча почуттів до коханця не було. Потім завагітніла і не могла зрозуміти хто батько дитини

Познайомилася з чоловіком в університеті на одному курсі. Але тільки на 4 курсі стали зустрічатися, до цього просто спілкувалися, а потім між нами спалахнула любов. Через рік одружилися. На наступний рік народилася донька.

Чотири роки винаймали квартиру, але з його родичами, у двокімнатній квартирі. Дуже мріяли завжди мати свою власну квартиру. Коли доньці було півтора року, я вийшла на роботу. І з цього часу ми стали збирати на квартиру, тобто на початковий внесок, щоб купити квартиру.

І ось довгоочікувана квартира, повинні переїхати через три тижні, а я зраджую чоловікові – відзначали свято і пішло закрутилося. І місяці три зустрічалася з тим хлопцем, але не часто. Почуттів не було ніяких, тільки “ліжко”. Завагітніла.

І тут я стала думати, чи зробити позбавитися від цієї “проблеми”, тому що матеріальне становище важке, платимо іпотеку, а ще були борги. Також я сумнівалася, чия дитина, хоча з ним я завжди захищалася, але хіба мало що. Подзвонила сестрі сказати про це, а вона подзвонила інший сестрі, мамі, а вони стали мене відмовляти. Я кажу, що не хочу плодити злидні, що Ви зараз мене відмовляли, а завтра будете по-іншому говорити й т.п.

З коханцем розлучилася, а чоловікові все розповіла, що його обманювала. І він сказав, що буде робити ДНК. І поки ходила сумнівалася приснився сон: як я закривала штори в кімнаті, а на шторі знак Аллах на арабському. Перед цим посварилася з чоловіком типу ти мене зараз не можеш забезпечити, що завтра буде. Другий сон: ніби я йду, а ззаду підходить жінка, торкає за плече і каже мені: «У тебе ВСЕ буде добре»!

Третій раз подзвонила в пологовий будинок дізнатися, до якого тижня можна зробити це, «до дванадцятого» кажуть мені, а у мене вже тринадцята, поки я думала.

У пологовому будинку, коли народилася дочка і принесли її до мене, покласти на груди, дивлюся – вилита моя свекруха. Зараз у нас з чоловіком все добре, а мій порятунок спить в ліжечку. Тьху-тьху! І думаю: яка ж я була дурна, що не цінувала, що у нас є.

Author

Recent Posts

Вовка боятися – в ліс не ходити…

П'ять років тому, коли Гена та Настя розписалися у звичайному районному РАЦСі, ніхто з родичів…

11 години ago

– Ні, доню, помиляєшся! Я тобі більше нічого не винна

Галина вирішила продати свою трикімнатну квартиру, яка вже років зо два стояла без потреби. Сама…

13 години ago

-Що ви там таке виробляєте?! Як можна трясти своє сміття мені на балкон? Ви що, зовсім, чи що вже?

Ганна Петрівна переїхала у квартиру в місті, коли вже давно була на пенсії. Здоровʼя вже…

14 години ago

П’ять собак тиждень сиділи під вікном лікарні. Співробітники розплакалися, дізнавшись, на кого вони чекають

Першою прийшов маленький, кривоногий песик, з куцим хвостом і рваним вухом. Він з'явився в понеділок…

14 години ago

– Як кажуть, – не було б щастя, та нещастя допомогло…

У Галини Іллівни було два сини, яких вона виховувала практично одна. З чоловіком розлучилася рано,…

16 години ago