Вирішила дітьми маніпулювати батьківською любов’ю

Татусю, а то мені купиш ляльку, а мені туфлі нові, і сумку, і ще, ще… Діти обвішался на шиї Влада і не хотіли злазити з нього. Вони приїхали на всі канікули до тата.

Владислав і Віра розлучилися 4 роки назад. Як би це жахливо не звучало, але між ними з’явилася прірва. Тому розійшлися. Звісно не обійшлося без сканадалів, різних поділів майна і такого іншого.

Влад не хотів нічого, але його мати благала хоч кілька кастрюль взяти та рушників, адже вона далеко жила, а йому на зйомній квартирі треба було жити якось ще до зарплати.

Віра забрала все, навіть тостер, електрочайник, виїжджала з квартири бусом, і не однією ходкою, навіть не трьома. Далеко не про це історія.

Коли діти трішки виросли, а дівчаткам було по 5, 7 і 12 років, то почали давати свої запити до тата. Ще й не обійшлося без впливу нового Вірного чоловіка, котрий казав, що якщо вони їздять до тата, то той хай їх і вдягає.

Домовилися на те, що Віра на аліменти не подає, але Влад збирає дівчат до школи. Звісно грошей він не шкодував, але зібрали 2 дівчат до школи і ще одну в садочок досить важко матеріально. Він купував їм все нове, щороку.

Зошити, канцелярію, потім осінні і зимові речі, а ще старшим по планшету. А потім Віра, як вона сказала передумала і тихцем подала заяву на аліменти. Виставили його злісним неплатником, та й годі. На суді ні свідчення чиїсь, ні чеки з магазинів не стали аргументом. Сказали що це – добровільно, а аліменти платити треба.

А тепер діти приїхали і жаліються батькові, що в них ні їсти, ні вдягнутися, нічогісінько. Він би може і повірив, бо такі фотографії жалісливі йому скидають, але в соціальних мережах в куми на сторінці він бачив зовсім інше, і якщо на сімейні свята їдять ананаси і ікру в них в домі ,то точно не на останні королі живуть.

На дітях вирішила зіграти, а Влад цього найбільше не терпить. І дітям відказати не хоче, але аліменти всеодно прийдеться платити. Але з іншого боку відправляти дітей до батька тільки заради грошей геть не по-людськи.

You cannot copy content of this page