Нас у сім’ї двоє: я та мій старший брат Толя. Не можу сказати, що ми завжди добре дружили. У дитинстві я часто ревнував до нього батьків, хотів бути кращим, ніж він. Але 5-річна різниця у віці робила свою справу. Поки Толя досягав успіху у всьому, за що б не брався, я пас задніх.
Напевно, я просто заздрив Толі, тому стосунки з братом у результаті склалися не найкращим чином. Але ми виросли, і пріоритети в мене тепер інші. Я одружився і став батьком, мій життєвий фокус більше не у гонитві за братом, а на моїй родині. Крім того, я продовжую допомагати батькам, які мешкають у селі.
А ось братик мій випурхнув із батьківського гнізда і рідко згадує про родичів. Він став успішним бізнесменом, багато подорожує та живе в своє задоволення. Я радий за Толю, адже він завжди цього прагнув. Але іноді ловлю себе на думці, що ми ніколи не зможемо налагодити контакт, тому що ми надто різні.
Зустрічаємося ми рідко, у свята хіба що. Нещодавно Толя приїжджав на ювілей нашої матінки. Я давно його не бачив, тому був дуже радий нашій зустрічі. Крім того, мені була потрібна допомога брата.
Нещодавно ми з дружиною взяли в кредит квартиру, ледве зводимо кінці з кінцями. До всіх проблем додалася зламана пралка, через яку моя дружина вже місяць пере речі руками. Ось я і вирішив, що попрошу у брата грошей у борг, щоб полегшити дружині життя.
Дружині нічого не сказав: знав, що вона буде проти. Але я не бачив у цьому нічого поганого, не чужі люди все-таки. Так я думав, поки мій брат у відповідь на моє прохання не дістав ручку з листочком.
«На, пиши», – рівним голосом сказав Толя.
Я глянув на нього запитливо. Потім він продовжив:
«Пиши розписку, як годиться».
Мені не вірилося, що брат настільки не довіряє мені, що просить написати розписку, щоби позичити трохи грошей. І це при тому, що він дуже багата людина!
Ні, ви не подумайте, я в будь-якому разі віддав би йому всю суму до останньої копійки. Але я й уявити не міг, що все обернеться такою сценою. Цирк! Довелося писати цю трикляту розписку, щоб догодити Толі.
Коли про все дізналася моя дружина, вона дуже засмутилася:
«Я ж казала тобі, що не варто позичати у рідних. Ні до чого хорошого це не призводить!»
Так, дружина права. Надалі я так чинити не буду ніколи. Минув місяць, а брат уже дзвонить, питає, коли я поверну йому борг.
Виникає питання: якого біса я писав цю розписку, якщо він все одно дзвонить мені і вимагає повернути борг? Після цієї ситуації є відчуття, що наші стосунки з братом більше ніколи не налагодяться. Наступного разу я краще ще один кредит візьму або позичу у кума, ніж проситиму у Толі. Не віриться!
