Я повертався ввечері з роботи додому, було вже пізно, і зайшовши в двір наших багатоповерхівок я побачив як біля автомобіля моїх сусідів знизу треться якийсь тип.
Я підійшов до машини і подзвонив дружині, зробив вигляд наче це авто моє, поставив туди пляшку води на капот і почав розмову з жінкою, сказав їй щоб відкривала двері бо я вже в дворі, якраз біля машини стою. Той тип ще трішки походив і пішов.
Я повернувся додому, впевнившись що з машиною все гаразд. Зранку планував сказати сусідові, але спізнювався на роботу тому якось вилетіло з голови. А через кілька днів я дізнався, що сусід приходив до моєї жінки і заявиви що я своєю пляшкою падряпав авто.
Виявляється в той вечір автівку таки намагалися викрасти, тому відмичками добряче “порехтували” двері, але на камерах, які звісно ж працювали з перебоями засікли тільки те, що я підхожу до машини і стою там о 1 годині ночі.
Сусід почав звинувачувати мене, навіть заяву в поліцію на мене написав. Потім все відкрилося, ті злодії ще не одну машину в нашому дворі намагалися відкрити, їх на гарячому і спіймали.
Але ні якогось морального збитку, ні бодай вибачення від сусіда я не діждався. Незважаючи на те що мені тоді затримали і 10 днів я провів в відділку поліції, а в дружини на руках було 2 немовлят.
Не знаю чим керувався сусід, але можу сказати одне ініціатива завжди каралася. І як то кажуть, не роби добра, не отримаєш зла. Тепер просто проходитиму мимо, якщо побачу щось підозріле.
Мене звуть Михайло Андрєєв, для друзів — просто Міша. Мені п’ятдесят. Ми з дружиною Мариною…
- Оленко, відчини, там батькові погано! - Льоня бив у двері ванної так, ніби почався…
- Я не хочу приносити себе у жертву! У тому, що з тобою сталося... ти…
- Валентино Петрівно, ви ж придивитеся за хлопчиками? Ми можемо на вас розраховувати? - Оксана…
- Соня?! Ну, треба ж, зустрілися, якраз про тебе згадувала, - тітка Марина, мамина двоюрідна…
Ганна відкрила телефон і побачила нове повідомлення у сімейному чаті, який нещодавно створила сестра чоловіка,…