Батько від початку був незадоволений моїм вибором. Кажуть, що дівчатка обирають собі чоловіка, схожого на батька. У мене все було навпаки. Мій тато військовий. І не знаю, причина у професії чи в нього просто такий характер, але він суворий.
Все дитинство ми з братом ходили струнко. Ніколи батько нас не балував, слова ласкавого теж не почули. Мама завжди по дому робила все сама чи з нашою допомогою, тато ніколи нічим їй не допомагав.
Мій брат, під татовим впливом, теж став військовим, але, страждаючи від такого ставлення в дитинстві, перевівся служити в інше місто. Я ж лишилася жити з батьками. Коли мій хлопець тільки почав доглядати за мною, то я відразу зрозуміла, що він не такий, як мій батько. Він добрий, ніжний, романтичний і не служив у армії.
Попри те, що він добрий фахівець на станції техобслуговування автомобілів, мій батько вважає його немужнім. Тато хоч і дав дозвіл на весілля, але мій вибір не сприймає. Відразу після весілля ми з чоловіком жили на орендованій квартирі, і все було нормально.
Але потім у нас народилася донька, грошей не вистачало. Після довгих сумнівів ми все ж таки переїхали жити до моїх батьків. І тут розпочалося.
Батько постійно принижує мого чоловіка. І якщо раніше він висловлював своє невдоволення тільки мені, то зараз безпосередньо ображає його. Він вважає його підкаблучником, тому що чоловік завжди допомагає мені по дому і проводить час із дитиною. Я ж вважаю це найвищим рівнем мужності – допомагати дружині та любити дочку. Через м’який характер і гідне виховання, мій чоловік не може гідно відповісти тестю, адже той розуміє лише грубу силу.
Якщо чесно, у мене вже сил немає, щовечора вставати на захист чоловіка. Вчора я ходила до подруги на день народження. У цей час чоловік був із донькою вдома. Коли я повернулася додому, то побачила черговий конфлікт. Мені, звичайно, не звикати до характеру батька, але абсолютно нестерпно дивитись на те, як він принижує чоловіка.
Мати ніколи не втручається, хоч могла б зробити йому зауваження.
Я поставила батька перед вибором: чи він заспокоїться, чи ми розмінюємо їхню квартиру на дві та роз’їжджаємося. Після цього тато начебто заспокоївся. Не знаю, чи надовго вистачить.
