Батько від початку був незадоволений моїм вибором. Кажуть, що дівчатка обирають собі чоловіка, схожого на батька. У мене все було навпаки. Мій тато військовий. І не знаю, причина у професії чи в нього просто такий характер, але він суворий.
Все дитинство ми з братом ходили струнко. Ніколи батько нас не балував, слова ласкавого теж не почули. Мама завжди по дому робила все сама чи з нашою допомогою, тато ніколи нічим їй не допомагав.
Мій брат, під татовим впливом, теж став військовим, але, страждаючи від такого ставлення в дитинстві, перевівся служити в інше місто. Я ж лишилася жити з батьками. Коли мій хлопець тільки почав доглядати за мною, то я відразу зрозуміла, що він не такий, як мій батько. Він добрий, ніжний, романтичний і не служив у армії.
Попри те, що він добрий фахівець на станції техобслуговування автомобілів, мій батько вважає його немужнім. Тато хоч і дав дозвіл на весілля, але мій вибір не сприймає. Відразу після весілля ми з чоловіком жили на орендованій квартирі, і все було нормально.
Але потім у нас народилася донька, грошей не вистачало. Після довгих сумнівів ми все ж таки переїхали жити до моїх батьків. І тут розпочалося.
Батько постійно принижує мого чоловіка. І якщо раніше він висловлював своє невдоволення тільки мені, то зараз безпосередньо ображає його. Він вважає його підкаблучником, тому що чоловік завжди допомагає мені по дому і проводить час із дитиною. Я ж вважаю це найвищим рівнем мужності – допомагати дружині та любити дочку. Через м’який характер і гідне виховання, мій чоловік не може гідно відповісти тестю, адже той розуміє лише грубу силу.
Якщо чесно, у мене вже сил немає, щовечора вставати на захист чоловіка. Вчора я ходила до подруги на день народження. У цей час чоловік був із донькою вдома. Коли я повернулася додому, то побачила черговий конфлікт. Мені, звичайно, не звикати до характеру батька, але абсолютно нестерпно дивитись на те, як він принижує чоловіка.
Мати ніколи не втручається, хоч могла б зробити йому зауваження.
Я поставила батька перед вибором: чи він заспокоїться, чи ми розмінюємо їхню квартиру на дві та роз’їжджаємося. Після цього тато начебто заспокоївся. Не знаю, чи надовго вистачить.
— Ти впевнений, що це гарна ідея? — Олена поправила сережку, дивлячись на себе у…
Того вечора Анна провела чимало часу біля плити, обережно помішуючи киплячу солянку. Це була страва,…
Час наближався вже до обіду, коли Ілля нарешті зміг зателефонувати коханій дружині: - Яно, я…
- Може, посидимо у кафе? Пінного замовимо, поговоримо? - Запитав Микола наприкінці робочого дня. -…
- Алло, Віро, привіт. Розмова є, термінова! Телефоном не можу сказати, чоловік може зайти будь-якої…
Пізня осінь. Вітер б’є по плечах, ганяючи опале листя між надгробками. Небо низьке, сіре, ніби…