Я б про тебе томи віршів не писала,
Я б не тратила, ані чорнил, ні паперу,
Я б могла не читати твій фейсбук,
Я би жити, змогла би спокійно, без тебе, напевно
Не писала б тобі смс,
Не шукала б моменту на зустріч,
Не робила б помилок, тих, що мене убивають,
І багато ще не, про як ти, сам усе знаєш.
Я б не тратила гроші задарма, не шукала б тимчасових потіх,
Не ховала б очей, що стомились, розуміти й приймати цей світ,
Я би може відкрилась, і до тебе простягла би обійми
Ще єдиний твій крок, я би може, розправила крила…
Артем перевірив себе в дзеркалі заднього виду вже вп'яте. Сорочка - ідеально випрасувана. Запах одеколону…
- Пенсії вистачає! - Так казала синові його старенька мати. Син Назар і сам був…
Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які тепер вдавали, що їх з Арсенієм не знають.…
– Та не їм я майонез, бабусю. Не їм. – Бери, сказала. Нам із дідом…
Телефон на кухонному столі завібрував так наполегливо, ніби від цього повідомлення залежала доля світу. Я…
Микиті було чотирнадцять і весь світ був проти нього. Точніше, не хотів його розуміти. -…