Мій чоловік Антон мене постійно критикував. Найбільше нарікань викликала домашня їжа. Він казав, що я маю повчитися готувати у його мами.
– Твоє куховарство, звичайно, їстівне, але не більше того! До багатьох страв, які я люблю, ти взагалі не знаєш, як підступитись!
– Звернися до моєї мами! Вона поділиться з тобою рецептами та навіть покаже, як потрібно готувати! – радив чоловік.
Бажаючи догодити Антону, я неодноразово просила свекруху влаштувати мені кулінарний майстер-клас. Вона з радістю погоджувалася.
Коли я пропонувала чоловікові оцінити страву, він зазвичай ретельно жував, довго мовчав, потім виносив вердикт:
– Вже краще, але щось не так!
Йому весь час щось не те, та не так… Щодо моїх нарядів, чоловік також регулярно висловлював зауваження.
Сукня в смужку мене повнила, в’язана спідниця підкреслювала недоліки фігури, які не помітні в іншому одязі, в роздільному купальнику було видно, що «над м’язами живота треба попрацювати».
Крім того, іноді Антон критикував мій макіяж, колір волосся, зачіску. Наприклад, якось порадив змінити перукаря, бо «цей колір волосся віддає жовтизною».
Постійні причіпки призвели до того, що я втратила впевненість у собі. Мене долали страхи та сумніви. Моя подруга Ксюша якось помітила, що я змінилася, стала сумною та неспокійною.
Довелося послатися на погане самопочуття. Я ні з ким не обговорювала ситуацію у своїй сім’ї. Чомусь було соромно. Якби все тривало в тому ж дусі, я б остаточно обросла комплексами.
На щастя, обставини склалися так, що я не лише відчула себе впевнено, а й поставила Антона на місце, до того ж досить жорстко!
Якось увечері до нас у гості прийшли друзі: Ксюша, її наречений Слава та Рома, колишній однокласник мого чоловіка.
Ми хотіли обговорити майбутнє весілля Ксюші та її нареченого, поспілкуватися, та весело провести час. Я приготувала салати, піцу, купила ігристе. Зрозуміло, все робила за рецептами свекрухи!
Вечір почався чудово! Ми розмовляли, сміялися. Потім, Рома похвалив мою піцу, а Антон викинув фортель, на який не чекав ніхто з присутніх:
– Аня вперше приготувала нормальну піцу. Тож, хлопці, вам пощастило! – сказав чоловік.
Я просто втратила мову! У присутності інших, він зазвичай тримав свої зауваження при собі. За столом стало тихо. Наші гості явно відчували незручність.
Ксюша вирішила заступитися за мене:
-Не пліткуй! Аня завжди добре готувала. Що-що, а піца у неї завжди була чудова!
Мабуть, мого благовірного розлютили слова подруги.
– Ти не думаєш, що я більше знаю про її кулінарні витвори? Впевнений, що вона не годувала тебе горілою яєчнею!
Мені хотілося вискочити з-за столу, втекти, але я стрималася. Слава почав про щось розповідати, і всі перейшли на іншу тему. Для мене вечір був безнадійно зіпсований!
Я пила ігристе, і практично не брала участі у спільній розмові. Ксюша та її наречений поїхали першими. Я провела їх до дверей. Подруга бачила, що я засмучена, тому ні про що не питала.
Антон і Рома ще довго сиділи за столом на кухні, розмовляли про життя, цокалися. Пославшись на головний біль, я залишила їх удвох. Не хотілося бачити чоловіка і зображати гостинну господиню.
Не знаю скільки пройшло часу. Я стояла біля вікна, занурена у свої невеселі думки, коли в кімнату ввалився Антон, який неабияк випив.
– Ань, проведи Ромку. Він каже, що непристойно йти, не попрощавшись із господинею, – пробубнів чоловік і ліг на диван.
Захмелілий Рома був на балконі. Я встала поряд з ним і сперлася на бильця.
– Аня, не переймайся через Антона, – сказав раптом Рома. Я взагалі не розумію, чому він до тебе чіпляється!
– Йому з тобою неймовірно пощастило. Його батьки говорять те саме. Попередні дівчата Антона ніколи їм не подобалися.
Я здивувалася. Не думала, що він взагалі заговорить на цю тему. Те, що я почула далі, позбавило мене дару мови:
– Аня, ти гарна, класна! Мені завжди хотілося зустрічатися з такою дівчиною, як ти!
Рома викинув недопалок, нахилився і поцілував мене в губи. Першим моїм спонуканням було відштовхнути його, проте я цього не зробила і відповіла на поцілунок.
Загалом, цього вечора я зрадила з другом мого чоловіка. Антон спав у кімнаті. Ми чули його хропіння.
Мене заохочувало те, що законний чоловік знаходиться в сусідньому приміщенні та будь-якої миті може прокинутися і прийти на кухню. Напевно, я була б навіть рада цьому!
Його друг Рома хоче таку нікчемну жінку, як я. Цікавий поворот! На жаль, чи на щастя, Антона не так просто розбудити. Кілька днів я міркувала про те, як мені вчинити.
Чоловік змусив мене діяти імпульсивно та емоційно! Йому не сподобався пиріг, який, до речі, я й не пекла. Він був куплений у кулінарії. Антон цього не знав і заявив, що моя випічка огидна!
Я так розлютилася, що виклала все, що трапилося, як на духу. Реакція чоловіка мене вразила. Він не промовив жодного слова, просто сидів на дивані, закривши голову руками, потім підвівся і пішов з квартири.
За кілька днів Антон подзвонив і сказав, що прийде забрати свої речі.
– Обговорювати тут нічого! Тільки розлучення! – підсумував він.
Якщо чесно, мені стало його шкода. Тяжко прийняти той факт, що дружина зрадила тобі з другом. Я бачила, що Антона ця ситуація підкосила!
Вона дуже боляче вдарила по його самолюбству. При цьому, я ні про що не шкодую! Я намагалася бути доброю дружиною, але чоловік цього не цінував і нищив мою самооцінку!
Тож отримав по заслугах! Хоча, я себе теж вважаю, якоюсь мірою, винною! Але ні про що не шкодую! Ви мене засуджуєте?
