“Мій одружений чоловік … Скажу тільки, що я чекала його розлучення 8 років. Коли ми познайомилися, мені було 28, а йому – 38. Він був на голову вище всіх моїх шанувальників, причому не тільки зрістом.
Навіть те, що він одружений, я дізналася не одразу – по його поведінці це було складно зрозуміти. Впевнений в собі, успішний чоловік … його подарунком на перший мій день народження була новенька червона “Ауді”. Те, що мій улюблений – чоловік одружений, мучило мене весь цей час.
А ось Антона це влаштовувало. Він повторював мені, що справжній чоловік може мати кількох жінок. За час нашого роману у нього народилося двоє дітей від законної дружини. На що я сподівалася, чого чекала? Зараз мені здається це дивним. я плакала , а він говорив – ти знала, що я чоловік одружений … я зважилася познайомитися з іноземцем від відчаю. Хотілося втекти хоч на край світу від нього, його дружини і дітей. Це далося мені нелегко. я ніяк не могла закохатися, всіх порівнювала з Антоном. Адже він, хоч і одружений на іншій, але такий рідний і коханий … На щастя, я дочекалася Етьєна. Мені пощастило”.
Таких історій роману з одруженим чоловіком сотні. Не всі вони закінчуються щасливо. Дуже часто одружений чоловік виявляється “сильніше” поки ще нового, “віртуального” шанувальника. Тим більше, як тільки коханка знову відчуває, що вона комусь потрібна, і потрібна серйозно, одружений шанувальник відчуває небезпеку і намагається всидіти на двох стільцях.
Звичайно, люблячій жінці хочеться вірити, що це назавжди. Але тільки ОДНА з моїх клієнток вийшла так заміж. Наймудріші – рвуть ці болісні відносини, як тільки з’являється гідний чоловік. Але багато хто так і ходять роками по колу, сподіваючись, що їх одружений чоловік покине свою. Як у пісні “А я люблю одруженого”. Коли мене запитують поради – я не можу нікого засуджувати. Але пам’ятайте, що вашого одруженого чоловіка як раз все влаштовує. Своїм щастям ризикуєте тільки ви.
