Я довго терпіла причіпки, але від останньої витівки чоловіка навіть янгол би розлютився.
Микита з молодості був трохи педантичний, але з віком ця якість стала нестерпною. Все в нього має бути по поличках і за відомими одному йому стандартом.
Коли ми тільки познайомилися, ця його риса мене розчулювала. Треба ж, думала я, кажуть, що мужики свині. А тут подивіться, який чепурун.
Черевики сам начистить, стрілочки у штанів напрасує. І обов’язково впевниться, що ззаду в його костюмі нічого не тягне і не кривиться.
Вдома Микита завжди мав порядок, навіть коли він ділив кімнату в гуртожитку з трьома іншими хлопцями. Пам’ятаю, як я сміялася з їхніх скарг, що з Микитою неможливо жити.
Мовляв, з ранку будить та свої порядки скрізь нав’язує. То змусить тарілку відразу після обіду вимити, то привʼяжеться з тим, що ліжко не за правилами заправлено.
А якщо вже ліжко зовсім у стані бардака, то все – скандалу бути, скаржилися сусіди Микити. А потім він придбав окреме житло і скаржитися стало нікому.
Я часто приходила до майбутнього чоловіка в гості та завжди захоплювалася його акуратністю.
— Ну, який ти в мене молодець, — ласкаво говорила я. — Не в будь-якої господині в будинку такий лад.
Я сама до питання чистоти та порядку будинку ставлюся більш ніж прохолодно. У моїй родині заведено так. Раз на тиждень робиться прибирання, а якщо комусь хочеться максимальної чистоти, той у позачерговий час береться за швабру.
Мій девіз по життю — тобі треба, ти й зроби. Ніколи не розуміла жінок, які біжать з роботи, щоб швидше навести вдома лад. Та що взагалі зміниться від того, чи приберетеся ви сьогодні, чи в суботу?
Жодна людина ще не померла, побачивши гору немитих тарілок у раковині. Або наступивши на брудну пляму на підлозі. Як на мене, так набагато корисніше провести вечір після роботи за приємним заняттям.
Подивитися гарне кіно, зайнятися хобі. А від цих прибирань і миття тільки стрес і нерви. А вони, нервові клітини, між іншим, не відновлюються.
Коли Микита зробив мені пропозицію, я відразу попередила його, що не збираюся змінюватися.
— Якщо тобі потрібна ідеальна господиня у фартуху, то це не до мене. Я лежатиму з тобою на дивані та дивитимусь улюблений серіал, але ніяк не крутитись на кухні, готуючи парові котлетки, — твердо сказала я.
Наречений поставився до питання серйозно і навіть узяв паузу на роздуми. За два дні знову прийшов і повторив пропозицію руки та серця. Що ж, то його вибір. Я нікого, зауважте, не змушувала і в оману не вводила.
Перші кілька років політ був нормальним. Через два роки після весілля з’явилася Оленка, ще за два Степан. Весь час був присвячений дітям. Навіть Микита став менш прискіпливим та акуратним.
Якщо раніше він і подумати не міг, щоб не помити посуд перед сном, то деякі дні після появи дітей буквально падав там, де стояв. Який там посуд і чистота.
Однак діти мають властивість рости, і досить швидко. Оленка вже у четвертому класі, Степан у другому. Школа, гуртки, будинок — у мене, як і раніше, немає ні часу, ні сил, ні бажання вбивати себе домашньою роботою.
Я, як і раніше, дотримуюсь принципу “Тобі треба, ти й роби”. А ось Микита, схоже, від нього втомився. Тому що почав робити такі штуки, що волосся дибки.
Спочатку він просто безперервно бубонів про те, які ми з дітьми поросята. Після сніданку залишаємо чашки на столі, а ввечері кришимо печиво. Ось вже злочин, так злочин кришити печиво на стіл.
Ми з його причіпок тільки сміялися. А Степан одного разу ось що видав:
— Тату, чистота це нісенітниця. Нам у школі кажуть, що найголовніше це щастя та порозуміння.
Чоловік у відповідь тільки хмикнув. А нещодавно він придумав для нас дошку ганьби. Можете собі уявити щось більш дурне? Я – ні.
Микита ходить і фотографує наші “косяки”, друкує фотографії на принтері та вивішує їх на кухні. Ще й підписи додає.
Мовляв, мама не прибрала чашку тричі цього тижня, Оленка чотири, а Степан взагалі жодного разу не дійшов до раковини.
Коли ми з дітьми це побачили вперше, я просто дар мови втратила. Діти, звичайно, нічого не зрозуміли та просто сміялися. А мені було не до сміху.
— Це як взагалі розуміти, Микито? Що за поліція чистоти в мене під носом? – Пішла я претензією на чоловіка.
Той, побачивши моє обличчя, почав плакати:
— Я просто хочу навести вдома лад.
Я відповіла, що особисто мене все влаштовує. І я, прошу зауважити, не намагаюся змінити чоловіка і зробити його більш неохайним і менш педантичним. То чому він дозволяє собі вирішувати, що важливіше для мене?
На цей аргумент чоловік не знайшовся що відповісти. Фотографії він зняв, але в мене в голові міцно засіла думка, а чи однією дорогою мені з людиною, здатною на такий вчинок?
Хто знає, що ще вигадає мій “коханий”, щоб зробити з мене чепуруху.
