Невістка мені на вуха локшину вішала, що знайшла підробіток, тож я погодилася сидіти з онуком вечорами після своєї роботи.
Але потім виявилося, що все це брехня, і замість підробітку невістка бігала то в салон, то до подружок. Відпочивала загалом від побуту.
А я коли її на гарячому спіймали, то стала ще обурюватись, що це був єдиний варіант, щоб вона могла відпочити. Звичайно, крім неї ніхто не втомлюється, я ж дома сиджу, в стелю плюю цілими днями.
Онуку до садка ще два роки, невістка сидить у декреті. Не найкращий час вони обрали, щоб народжувати, але як вийшло.
Син працює на двох роботах, бо за пів року до того, як стало відомо про майбутню дитину, молодята взяли квартиру в іпотеку.
Ось син зараз і викручується, щоб і дружину з дитиною утримувати, і платити за іпотеку вчасно. Іде рано, приходить пізно, у перервах між роботами спить, як бабак.
Я теж поки що працюю, тому іноді допомагаю сім’ї сина грошима. Багато давати не виходить, але хоч щось. Там три тисячі, тут дві, все, звісно, без віддачі.
Трохи більше як місяць тому до мене прийшла невістка, чого за нею зазвичай не було. Вона сказала, що гроші їм потрібні, а до виходу з декрету ще далеко.
Тому вона знайшла підробіток увечері на пару-трійку годин. До декрету вона закінчила курси з манікюру, тепер вирішила брати іноді клієнтів.
Але постало питання: а з ким залишиться в цей час онук. Ось тут і стала зрозумілою мета візиту невістки. Вона сама буде зайнята, чоловік у цей час ще на роботі, так що крім мене і нема кому.
Передбачалося, що ввечері після роботи невістка приводитиме онука до мене, а сама бігтиме на підробіток. Це буде не щодня, а кілька разів на тиждень.
Після роботи я приходила вичавлена, як лимон, але відмовлятися не стала. Гроші зайвими явно не бувають. Погодилася сидіти з онуком.
Невістка зраділа і вже за день подзвонила і сказала, що знайшла на вечір клієнтку, тож приведе онука. Ну, хай приводить.
Виручала я її майже місяць. Внука вона мені приводила мало не щодня. Я ще раділа, що в неї з підробітком усе так вдало.
Але одного разу вона привела онука, а мені зателефонували з оптики, що окуляри готові. У старих мені було дуже некомфортно, тому я вирішила, що підхоплю онука і схожу за окулярами, заразом прогуляємось.
Виходячи з оптики в нових окулярах, я посилено крутила головою, щоб зрозуміти, наскільки добре все зробили, чи не втомлюються очі.
У вікні однієї з кав’ярень на свій подив побачила невістку. Вона сиділа з якимись дівчатами та весело спілкувалася. Вирішила їй зателефонувати, дізнатися, чим займається.
Я бачила, як невістка подивилася на телефон і скинула виклик. І так мені щось кави захотілося, що я вирішила зайти в ту кавʼярню, де сиділа невістка з подругами.
Побачивши мене, вона змінилася в обличчі. Я не стала підходити, розвернулася і пішла з кав’ярні, тим більше онук почав вередувати.
Прийшла додому, невістка з’явилася за пів години. Почала виправдовуватися, що клієнтка зустріч скасувала, а тут подружки підвернулися, загалом все випадково вийшло.
Я чомусь їй не повірила. Попросила сказати правду. Обличчя невістки змінилося, стало злим і роздратованим і вона почала мене звітувати.
– А що мені ще було робити, якщо вас тільки так можна допроситися з онуком посидіти? Від чоловіка допомоги немає, від вас теж, а я не залізна, мені теж потрібний відпочинок!
Невістки хотілося і в салони ходити, і з подругами бачитися, і по магазинах прогулюватися. А ми не рвалися її звільнити від турботи про дитину. Ось вона такий план і вигадала або хтось підказав.
Таке відчуття, що ми з сином байдики б’ємо цілими днями, одна невістка страждає і втомлюється. Я взагалі після роботи з маленьким онуком сиділа, а я теж не залізна.
Сказала їй, що вона тепер може до мене з такими проханнями не звертатися. Раніше, може, й подумала б, а після такого обману точно не стану.
Тепер ось розмірковую, чи варто про цю історію розповідати синові?
У п'ятницю Ліза поверталася додому у гарному настрої. По-перше, сьогодні вона дізналася, що на додаток…
Антоніна здригнулася, коли телефон завібрував на кухонному столі. Ім’я «Людмила Петрівна» на екрані змусило її…
Скільки на світі самотніх людей, яких не обтяжує самотність, а навпаки. Вони дуже люблять тишу,…
– За що ти мене так не любиш? Просто скажи і все. Все ж так…
Алла прожила п'ятдесят п'ять років і вважала, що знає про життя все. Лікар із тридцятирічним…
- Мамо, ну подумай сама! - Олег ходив по кухні туди-сюди, розмахуючи руками. - Квартира…