У мене була найкраща подруга, з якою ми спілкувалися зі школи. Якось ми з нею сильно посварилися при всіх, і дві наші однокласниці стали на її бік. Все б нічого, але вони почали цькувати мене в соціальній мережі.
Пам’ятаю, тоді мені було дуже страшно і боляче від того, що моя найкраща подруга їх не зупинила, а на моє запитання, чому вона це зробила, вона відповіла, що їй було приємно, що її захищають.
Звичайно ця ситуація дуже врізалася мені на згадку, але я її вибачила. Ми продовжили спілкуватися, і вона поступово почала від мене віддалятися і потоваришувала з іншою дівчинкою. Після цього ми не спілкувалися близько чотирьох років.
Не пам’ятаю, як відновилася дружба, але я почала знову вважати її своєю найближчою подругою. Вона дівчинка товариська і крім мене мала багато подруг, і бували такі ситуації, коли вона обирала не мене, а інших. Це було дуже часто і мені було прикро, хоч я розуміла, що не можу її змусити зі мною спілкуватися.
Одного разу, коли в мене настав дуже тяжкий період у житті, і я готова була вчинити страшні речі, я зрозуміла, що зі мною поряд нікого немає, немає людини, яка б мене підтримала. Я бачила, як вона тим часом розважалася в компанії своїх подруг.
Я людина дуже запальна і трохи драматична. Так вийшло, що я написала цілий лист і нагадала про випадки, коли вона мене зраджувала, закінчивши тим, що хотіла б припинити спілкування, але також я написала, що вона була мені дійсно важлива, проте я хотіла дружити з нею більше, ніж вона зі мною.
Після отримання цього листа, я виявила, що вона мене заблокувала, так і залишивши моє повідомлення без відповіді та будь-яких коментарів. Згодом виявила, що наші спільні друзі також мене заблокували. Тобто, по суті, вона вчинила зі мною так само як у школі, а від цього ще гірше.
Я розумію, що не ідеальна, але я просто хотіла, щоб у мене була найкраща подруга, і вона була важлива для мене. Я думала, що все це залишиться між нами, а вона розповіла це всім і налаштувала всіх проти мене.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…