На початку 2016 роки батьки вирішили-таки, що пора нам з сестрою жити кожній своїм господарством. Їй купили окрему квартиру по сусідству з батьками, а ми з чоловіком залишилися в старій трійці. Влітку ми оперативно, місяці за два, зробили ремонт. Скрізь переклеїли шпалери, прибрали антресолі, кухню нову купили. І повернули планування до того, що було спочатку, тобто прохідну зробили велику кімнату, а прохід в кімнаті з балконом заклали.
Постараюся описати, як виглядає квартира. Вузький Г-подібний коридор своїми кінцями впирається в кухню і в кімнату з балконом. На тій стороні, яка веде в кухню, двері в суміщений санвузол. На тій стороні, що йде в кімнату з балконом (нині там кабінет), двері в залу. З зали ведуть двері в спальню, яка одну стіну ділить з кабінетом.
Чоловік у мене від містики далекий, хоча повністю її не заперечую. Не п’є, не курить до галюцинацій не схильний. Одного разу, коли у нього був вихідний, а я була на роботі, він вирішив прийняти ванну.
Закрив двері в санвузол, замкнувся за звичкою, лежить у ванній. Далі з його слів, в дужках мої пояснення.
– Лежу, раптом чую – по дверях ванній хтось шкребе нігтями – раз, два. Думав: “Аня (це я), що чи, прийшла (а у мене є звичка, коли він у ванній, а я повз йду, шкребу так нігтями по дверях)”.
Ну, якось особливого значення не надали, хоча трохи тривожно стало. Домився швидше, двері обережно відкриваю і ніж складаний зі штанів, що на гачку висіли, тягну (він ножик завжди з собою тягає). У коридорі нікого, твоїх (моїх, в сенсі) речей немає. Я йду так по коридору і тут чую зі спальні виразний такий, веселий дівчачий сміх, ніби навіть єхидний злегка.
Злякався не на жарт, думаю: «Ну, якщо Анька прийшла і жартує – випорю!». Йду в спальню, а там нікого. Один я в квартирі! Ось тут-то я і повірив у твої розповіді про цю квартиру.
Він, звичайно, не втік в паніці і взагалі вирішив, що раз над ним в моєму стилі жартують (у двері дряпаються) та хихикають, то незлий це хтось.
Думаю, то домовуха була. А ось навіщо вона свою присутність чоловіка показувала – не знаю. Після ремонту, до речі, в квартирі мені затишно і нестрашно ні вдень, ні вночі.
Однією не страшно, а комфортно, господинею себе почуваю. Але ось сни погані все одно сняться – за останні сім днів їх було вже три, дії всіх кошмарів відбуваються в цій квартирі. Що цікаво – прокинувшись після таких снів, я без страху по темній квартирі на кухню водички попити ходила.
