– Олександра, я йду від тебе, – сказав чоловік після вечері.
Він відсунув від себе тарілку, підвівся з-за столу і пішов збирати речі.
– Це жарт такий?
– Не перше ж квітня, не звик я жартувати.
– А ти не міг піти до вечері?
– Якщо є вечеря, то не варто відмовлятися. Маневри, маневрами, а обід, у нашому випадку вечеря, за розкладом. Просто дуже їсти хотів, не пропускати ж. Коли ще поїм?
Олександра плакати не збиралася, принаймні поки він не пішов. Скандал влаштувати? Ні, багато честі! Десять років сімейного життя з Миколою, сину вісім років.
– Поки взяв найнеобхідніше, за рештою повернуся днями.
– Коли?
– У якому сенсі? Коли буду вільний! Я поки що тут ще живу та одружений.
– Помиляєшся. Ти пішов, твоя реєстрація у мами, щоб житлоплощу не втратити. Одружений? Це ми виправимо. Іди, я подаю на розлучення.
– Із розлученням можна почекати.
– Не можна, і з аліментами теж чекати не буду. Іди.
– Ось як! Ну і добре! Поплачеш ти ще без мене. Уся сім’я лише на мені трималася.
– Яка важлива особа! Земля теж на трьох китах трималася, китів немає, а вона все крутиться.
– Несподівано! Ти як філософ. Заговорився я тут з тобою, настав час мені.
Двері зачинилися. Олександра зрозуміла, що розлучення неминуче. Дивну поведінку чоловіка вона спостерігала вже близько трьох місяців. Запізнювався, затримувався, ховав телефон.
Микола був старший за Олександру на чотири роки. Вважав себе головним здобувачем у сім’ї, і взагалі головним. Він же старший, розумніший. Все було зовсім не так.
Гроші він часто позичав у матері та не віддавав. І не лише у матері. Спочатку Олександра намагалася віддавати його борги, але потім припинила.
Свекруха бурчала, але Олександру це не турбувало. Краще вона на себе та сина витратить. Пізніше Олександра з’ясувала, що чоловік знайшов жінку молодшу за неї.
Микола прийшов за речами за її відсутності, але ключ не підійшов. Він почав дзвонити, кричати.
– Кричи скільки хочеш. Квартира моя, ти ніхто – майже колишній. Прийдеш, коли я буду вдома. Речі виставлю, все вже зібрано. Спільно нажитого немає. Ти нічого у квартиру не купив, ремонт не робив.
Було розлучення, речі на сходовому майданчику, й аліменти, призначені по суду. Із сином Миколі спочатку спілкуватися було ніколи, а потім Андрій сам не захотів бачити батька.
***
Олександра заміж не вийшла. Андрій вступив в інститут. Після розлучення минуло близько десяти років.
Після святкування п’ятдесятирічного ювілею Миколі раптово погано стало, – інс.ульт. Молода дружина, якій було лише тридцять вісім, доглядати відмовлялася, свекрусі було вже не під силу. Куди Миколі? Згадали першу дружину, згадали старшого сина.
– Сашо, у вас дитина доросла, може допомагати, а в мене ще старшому вісім, молодшому два. Мені не винести такого навантаження. Та й навіщо я буду звалювати на себе такий тягар. Коля потребує догляду, реабілітації.
– Я йому не дружина. А син… Він із нашого розлучення його не бачив, борг по аліментах висить. І ви пропонуєте мені взяти чужого чоловіка і доглядати його? Вам не здається, що це верх цинізму?
– Але ж ви так і не вийшли заміж, значить почуття залишилися.
– Не вийшла, але почуттів немає. Жодних, – ні любові, ні ненависті, ні жалю. Просто забула про його існування. Забула й згадувати не хочу.
– А як же співчуття? Він батько вашого сина!
– Батько, який припинив ним бути десять років тому. Ви його дружина, вам і доглядати. Якщо не хочете, вирішуйте всі питання самі.
– Мені ще кредити віддавати, у мене діти, він взагалі не вписується у мої плани. Я ще молода, доглядати немічного я не збираюся. Забирай його!
‐ Ні! Я б і десять років тому його не прийняла. Він мені чужий, а тобі чоловік. Прощавайте.
– У мої плани він давно не вписується.
Олександра заблокувала номер, але їй зателефонували з лікарні, настав час забирати Миколу.
– Ні, ви помилилися, я не дружина.
Андрію теж дзвонили, тільки він довго розмовляти не став. Додав номери в чорний список. Батько пішов, а потім, раптом захотів “повернутися”, вірніше його хотіли прилаштувати, але не вийшло. Не на тих натрапили…
А як би ви вчинили в цій ситуації? Залишайте свої думки в коментарях, підтримайте автора вподобайками!
