Їду в Аероекспрес, а переді мною бурхливо з’ясовує стосунки одна молода сімейна пара.
Сварка за всіма правилами: тут і кидання телефоном (в чоловіка), і виривання сумок (жінкою), і легка бійка, і крики на весь вагон: «Дурень … козел … пішов ти … піду і сина заберу …» і сльози (жіночі), і похмуре мовчання (чоловіче).
Загалом, звичайна сцена, середньостатистична після довгої відпустки між втомленими одне від одного людьми одна з яких в екзистенційному ПМС-ном кризі.
Я в цей час розмовляла по телефону і співрозмовник, чуючи всі ці крики, запитує, чого відбувається.
А я йому відповідаю голосно і чітко, що ось буквально на моїх очах стає на одного вільного чоловіка більше, уявляєш?! … Ось буквально 5 хвилин і все, ну і плюс місяці 2 на розлучення … І я тут така перша в черзі, ага … Ні, не знаю про їх майно … Так, дитина є, одна … Так, це не страшно, це всього 25% аліментів від з / п … Так, симпатичний … Так, дуже подобається! …
Парочка різко притихла і почала витріщатися на мене. Я все це говорила і посміхалася чоловікові. А чоловік посміхнувся мені у відповідь і, коли пересів від своєї дружини на інший ряд, то ще пару раз повертався в мою сторону і ми ще усміхнулася одне одному.
Його дружина ще трохи поплакала, встала, презирливо на мене зиркнула і пересіла до свого чоловіка, де щось йому почала ніжно воркувати і цілувати в шию.
Коли вони виходили з вагона, вона міцно його тримала під руку і пару раз по злому на мене подивилася.
Я – фея. Я врятувала пару від розлучення. Плюс багато в карму!
