– Я на твого батька зла не тримаю. Якби моя дочка мені сказала щось подібне, я теж вирішив би сам розібратися з її кривдником! – Заявив наречений

– А чого це ви весілля перенесли? – Не приховуючи цікавості, спитала сусідка в Інги. – Начебто на цих вихідних збиралися? Чи тебе наречений покинув перед урочистістю?

– Ніхто мене не кидав, навіть не сподівайтесь, – дівчина чортихнулася про себе. Ну чому жоден візит до батьків не обходиться без зустрічей із цією особою?

– І хоч це не ваша справа, але все ж таки скажу, щоб потім не довелося спростовувати купу безглуздих чуток.

– Я ж знаю, вас хлібом не годуй, дай комусь життя зіпсувати! – Дівчина посміхнулася, бачачи, як сусідка образливо витріщила очі.

– Діма понівечив ногу і зараз лежить у лікарні. Ходити він поки що не може, а весілля у візку його не спокушає. Та й мені не хочеться подібного.

– І як же він примудрився?

– Зі сходів упав. Знаєте, таке іноді трапляється. Все, чи ще щось цікавить?

Жінка невдоволено пирхнула. Як же, зі сходів він упав… На парубочій вечірці, напевно, перебрав і втратив координацію рухів. А може, й сама невістка руку до цього доклала, тож ніяких подробиць розповідати не хоче.

Інга ж поспішила піти з поля зору цікавої пані. Ну що за людина, все їй знати треба! А якщо чогось не знає, то вигадати їй нічого не варто.

Хоча із сім’єю Інги сусідка намагається більше не зв’язуватися. Якось, не знаючи повної картини, Тетяна вигадала купу небилиць про одну з їхніх родичок.

Та ось тільки та мовчати не стала. Влаштувала скандал, написала заяву в поліцію про наклеп, та й загалом влаштувала жінці “райське життя”.

Тетяні довелося виплатити чималу компенсацію і навіть публічно перепрошувати, що вкрай негативно позначилося на її репутації. Ось з того часу вона їхню сім’ю й обходить.

Втім, уже через пару хвилин Інга викинула з голови безглузду сусідку. Вона поспішала до нареченого в лікарню, поки не закінчилися години відвідин.

Діма справді понівечив ногу, а крім цього, отримав струс, тріщину в ребрі та ще дещо по дрібниці. І так, він справді впав зі сходів, от тільки не сам, йому, так би мовити, допомогли.

На календарі п’ятнадцяте квітня. До весілля залишилося лише два тижні, всі організаційні моменти залишилися позаду. До урочистостей було готове абсолютно все!

Ресторан замовлений, запрошення гостям розіслані, сукню куплено, обручки чекають свого часу у ювеліра.

Інга саме написала заяву на відпустку і збиралася їхати додому, коли їй зателефонувала стривожена мати й сказала, що вдома сталося лихо.

Телефоном жінка нічого пояснювати не стала, просто зі сльозами в голосі просила дочку якнайшвидше повернутися.

Як Інга дісталася додому, вона не пам’ятала. Як потім виявилося, її підвіз жалісливий колега, який надав надалі неоціненну допомогу.

Біля воріт стояла швидка, подвір’ям снували якісь люди, а у вікні майнув незнайомий чоловік у формі правоохоронця.

Інга від переляку ледь не втратила свідомість, колега вчасно встиг підхопити її під лікоть. Він же суворо наказав їй прийти до тями.

– Адже ти не знаєш, що там трапилося! Можливо, все нормально, і ніхто не постраждав. Тобі зараз треба взяти себе в руки, а потім спокійно зайти в будинок та дізнатися, що сталося. Ти мене зрозуміла?

– Так, – шепнула у відповідь дівчина і хиткою ходою попрямувала до дверей. Назустріч їй вискочила мати із залитим сльозами обличчям.

– Тут таке діється! – Жінка явно була трохи не в собі. – Я вже не знаю, хто має рацію, хто винен – постраждали всі! Я… Я…

– Так, жінко, заспокойтеся, – поліціянт швидко навів лад. – У нас зараз є значно важливіші справи, ніж розмірковувати, хто має рацію, хто винен. Я так розумію, ви Інга Валеріївна, господиня цього будинку?

– Так, це я. Мені хтось пояснить, що сталося?

– Ваша молодша сестра написала заяву на вашого нареченого. Вона звинуватила його у досить серйозному злочині, й проігнорувати цю заяву ми не маємо права.

Дмитро Олегович категорично заперечує причетність до скоєного злочину, мало того, він стверджує, що має алібі на вказаний час.

– У чому його звинуватила Ліка? – миттю завелася дівчина. – Хоча заждіть, я здогадуюсь. Але відразу можу сказати, що її слова абсолютна брехня!

– Моя сестричка просто сохне по моєму нареченому! Вона неодноразово намагалася привернути його увагу, закочувала мені істерики, що я маю його покинути, щоб Діма міг бути з нею. Та я її навіть на весілля запрошувати відмовилася. Єдину з усієї рідні!

– Я розумію ваші емоції, все-таки звинувачення пролунали у бік вашої коханої людини, – досить стомлено сказав він.

– Однак, без доказів я вашим словам повірити не можу. Скажіть, де був ваш наречений три дні тому, приблизно о шостій годині вечора?

– Зі мною, у ювеліра. Майстер робить нам каблучки на замовлення, він показував нам готовий результат, набагато спокійніше відповіла Інга.

Вона дякувала всім богам, що сестричка вказала саме на цей день і на цей час. – У салоні є камери, ви можете подивитися, ми провели там більше як годину!

– Звісно, ​​перевіримо. Назва салону та адреса?

Інга назвала адресу майстерні, та її назву.

– Майстера звуть Юрій Вікторович.

– Чудово! – Чоловік записав важливу інформацію і закрив теку. – Із цим розібралися.

– Тоді поясніть мені, що тут робить швидка! – Інга не могла спокійно дивитись на білу з червоним хрестом машину.

– А тут все куди цікавіше! – поліціянт пожвавішав. – Ваша сестра поскаржилася вашому батькові, і він приїхав розібратися з вашим нареченим.

– Що? Що сталося? Як Діма?

– Лікар сказав нога понівечена. І швидше за все – струс. А може ще щось, без додаткового обстеження сказати неможливо, – зачастила жінка, намагаючись заспокоїти дочку. – Вони саме зібралися його відвозити, ти приїхала вчасно.

А Інга в цей момент не знала, що їй робити, чи їхати з нареченим до лікарні, чи йти розбиратися з батьком. З чого він почав розпускати руки, не отримавши жодних доказів?

– Зачекайте, а як так вийшло, що у Діми нога зламана?

– Він зі сходів упав. Батько на нього кинувся, бо не хотів слухати жодних виправдань. Він діяв на емоціях! – у розпачі вигукнула жінка. – Він намагався захистити дочку!

Розлючена Інга хотіла було відповісти матері, але в цю саму хвилину з дому винесли ноші, на яких лежав Діма.

Дівчина кинулася до нього, серйозно побоюючись, що він зараз просто візьме і пошле її кудись, якомога далі, з такою неадекватною сімейкою.

Але на її подив і, на подив лікарів, хлопець слабко посміхнувся і пробурмотів:

– Я на твого батька зла не тримаю. Якби моя дочка мені сказала щось подібне, я теж вирішив би сам розібратися з її кривдником.

Інга розплакалася. Її наречений виявився вкрай розсудливою людиною, але вона… Вона не розуміла такої поведінки батька!

Він неодноразово бачив, як його дорогоцінна Ліка буквально вішалася на Діму! І після цього він повірив у її марення?

– Тато не винен, – витирала сльози мати дівчини. – Просто Ліка у таких висловах все розповіла! Я сама була готова накинутися на Діму! Пробач нам, доню.

– Вибачення вам не в мене просити треба! – Холодно відрізала дівчина, сідаючи в машину швидкої допомоги. Нині вона поїде з Дімою.

З батьками розбереться пізніше, коли трохи охолоне. Зараз вона не може адекватно реагувати на те, що відбувається, і, швидше за все, наговорить купу гидот, про що згодом шкодує.

Діма своєму рішенню не зрадив, і претензій до батька своєї дівчини не мав. Єдина умова, що він поставив, щоб Ліка більше ніколи не з’являлася перед його очима.

Батьки були вдячні майбутньому зятю за розуміння. Інга більше не хотіла бачити сестру після її витівки.

За наклеп вона могла отримати покарання, але Дмитро ніяких позовів не подавав через зрозумілі причини.

Ліку ж відправили жити до тітки, там вона вступила до інституту, знайшла собі хлопця, і в рідне місто більше не поверталася.

Стосунки між сестрами так і залишилися напруженими. Якщо одного разу зрадила, то… Як кажуть, від гріха якомога далі.

А як би ви вчинили в цій ситуації? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.