Ми познайомились на роботі. Він був одружений. Нещодавно народився довгоочікуваний малюк. Мені було майже 30 років. Я розчарувалася у стосунках і вже нічого не чекала.
Ми просто почали спілкуватися. Він мені допомагав, навчав, і непомітно для себе я закохалася. Почуття виявилося взаємним. Він подав на розлучення, і ми переїхали до орендованої квартири.
Він добре заробляв. Тому коли колишня дружина підняла скандал, він віддав їй все (квартиру, машину, меблі). Аби вона дала йому спокійно піти. Це було спільно нажите і насправді ділилося б навпіл. Але ми вирішили, що заробимо на все самі.
Мій, уже на той момент чоловік, бачився з дитиною, вислуховував страшні скандали та прокляття у свій бік від колишньої дружини та її рідних. Була постійна ненависть та докори.
Загальні знайомі казали, що вона шукає бабу, щоб проклясти мене. Але я в це не вірю. Хоча здоров’я у мене з кожним місяцем ставало все гіршим. Ми обоє дуже нервували. Колишня дружина намагалася шантажувати. Навіть після розлучення змушувала його залишити мене заради дитини. Присягалася йому в коханні.
Дитина ще маленька, всього рік. Замість постійних нервів ми вирішили зачекати. Перестали спілкуватися з дитиною на якийсь час. І на подив його колишня дружина теж не підтримувала спілкування. Вона отримала все, що хотіла, у тому числі і аліменти в сумі 15 тисяч.
Минуло два роки. Чоловік, як і раніше, на хорошій роботі, тільки тепер ми влізли у великі борги, намагалися розпочати свою справу, але вона провалилася. Тепер платитимемо кредиторам багато років. Самі ледве оплачуємо орендовану квартиру, нічого не нажили.
А його колишня дружина вийшла заміж, народила і тепер почала знову нав’язувати спільну дитину. Хлопчик не пам’ятає чоловіка. Навіщо це? Вона пише, дзвонить, хоче, щоб чоловік сплачував ще й підготовчі курси. Каже, що грошей не вистачає й часу. Хоча їй бабуся та мати допомагають. Батьки чоловіка допомогу пропонували, але вона відмовляється під різними приводами, наполягає, що дитині потрібний батько.
Два роки був не потрібен, а тут потрібен. Дзвонить йому на роботу і брудом поливає. Я наполягаю на тому, щоб не спілкувався з дитиною і не влазив у це знову. Нерви, сварки, вигуки, маніпулювання. Нехай сама виховує. Грошей їй достатньо має бути. Тим паче новий чоловік бізнесмен із гарною нерухомістю.
Гидко від неї. Хочу сама народити, але ми в надто плачевному матеріальному стані. Нізащо не дозволю чоловікові знову розпочати спілкування з нею. Він начебто згоден, але бачу, що з кожним її новим повідомленням та фотографіями дитини починає вагатися. Не знаю, як переконати його, що це не потрібно.
