Зустрічався з дівчиною 2 роки. Нам по 20 років. Розлучилися 3 місяці тому. До цього ми мали дуже добрі стосунки протягом 1,5 року, потім щось пішло не так. Почалося все з того, що я багато працював і не вистачало на неї часу, але все ж таки намагалися бачитися щодня. Вона почала заводити знайомства в інтернеті, я був проти, і кожна розмова закінчувалася сварками.
Я людина дуже нервова, сам це усвідомлюю, можу перейти кордони при сварці, але потім шкодую. Я її раніше не цінував, думав, що не втрачу, але так сталося. Я її дуже ревнував до останнього чоловіка, з яким вона познайомилася в інтернеті.
При останній зустрічі навіть погрожував, у результаті все-таки вона пішла до нього. Я стояв на своєму, і тоді втрутився цей хлопець, але нічого він не вирішив, і вона вирішила залучити батьків. Вони теж на мене не вплинули, і всі погрози та образи записували, звернулися до поліції.
Мені заборонили з нею мати контакт. Спочатку я її зненавидів і навіть намагався завести нові стосунки, але скінчилися вони невдало, та й я розумів, що люблю колишню досі. З тим хлопцем вона розлучилася з часом, потім був другий, а я стежив за її життям щодня. Звісно змирився з тим, що я з нею після цього нічого не побудую.
Але, як і раніше, дуже часто думаю про неї, вона, можливо, теж все ще любить, але в цьому не зізнається, надто горда. Та й батьки налаштовані проти мене, пояснюють їй, що я не невдаха. У мене немає батьків, і тому вони вважають, що я якийсь злочинець, і грошей у мене немає до ладу, хоча до 20 років встиг придбати немаленьку квартиру в центрі.
Але найголовніше, що я не їхньої віри, хоча в неділю ходив з нею в церкву, переступаючи через себе. Я не скаржуся, дуже хочу її повернути, вже знаю, в чому були мої помилки. Не знаю, чому саме вона мені так запала в душу, адже було багато дівчат, і можливо навіть красивіші, розумніші, але хочеться бути лише з нею.
Вона вже давно казала, що розлюбила. Я не можу з нею зв’язатися не порушуючи закону, та й вона мене боїться і уникає, а ще я в армію наступного місяця йду. Порадьте, будь ласка, як мені її повернути, бо хочеться цього найбільше у світі?
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…