– Я не проти того, щоб чоловік мамі своїй допомагав, я не заперечувала. Але зараз вже всі рамки перейшли. Свекруха постійно ниє, що їй не вистачає грошей. Так, мені шкода ресурсів.- гнівається Людмила

– Я не проти того, щоб чоловік мамі своїй допомагав, я не заперечувала. Але зараз вже всі рамки перейшли. Свекруха постійно ниє, що їй не вистачає грошей. Так, мені шкода ресурсів.- гнівається Людмила.

– Ну звісно, як не крути, він із сім’ї їх витягає, і як я зрозуміла, все більше і більше?

– Саме так! Спочатку це були цілком помірні суми. Але апетити зростають у його мами. Саме апетити, це і дратує. Я нашим дітям не можу дозволити собі постійно купувати ті продукти, які в неї в холодильнику бачу. Мене злість бере. Жерти ж можна все, — каже Людмила.

Жінці 37 років, чоловік майже ровесник, кілька місяців різниці між ними. У сім’ї є й іпотека на трикімнатну квартиру, і двоє дітей: синові 11 років, дочці 9. Іпотека не б’є по кишені, тому що було продано однокімнатну квартиру Люди, отриману у спадок і кімнату в комуналці, отриману у спадок чоловіком від рідного батька.

– Спочатку в моїй квартирі й жили, а коли дочку я чекала, чоловік отримав спадок, ми знали, що він його отримає, тому й зважилися на другу дитину. Платимо іпотеку не поспішаючи, хоча… Я думаю, не допомагай чоловік матері, ми б її вже погасили, — пояснює жінка.

Свекруха овдовіла майже 5 років тому. Вітчим чоловіка був діловим чоловіком, у нього була і зайва квартира, яка приносила дохід. Точніше жили у свекрухи, а його житло здавали. Грошей вистачало, тож коли мати чоловіка залишилася у 50 років без роботи, то нову вона не стала шукати, мовляв, грошей вистачає, стажу для мінімальної пенсії теж — тож, чого ще бажати?

А у 55 років жінка залишилася вдовою. Могла б оформити пенсію чоловіка, але розписані вони не були. Просто мешкали разом 13 років. З цієї причини квартира чоловіка відійшла його дітям й свекруха залишилася без доходу.

– Вона, звісно, ​​шокована. Ось так, звикнувши до певного способу життя, залишитися віч-на-віч із суворою реальністю. Ридала просто, в голос, що не думала, законів не знала, чоловік раптово її залишив і таке інше.

Тоді син, порадившись із дружиною, ухвалив: він додаватиме мамі 7-10 тисяч на місяць. Хронічних захворювань у свекрухи немає, а гроші підуть на комуналку і на те, щоб не простягнути ноги, як то кажуть.

У чоловіка Людмили зарплата вища, ніж у неї. Дружина, звичайно, не зраділа, але… мати є мати, куди подінешся. Якби таке трапилось, вона б теж своїм допомагала. На щастя, у Люди й батько й мама живі та здорові, тато ще й працює. Загалом, щомісяця чоловік став переказувати мамі обумовлену суму.

Задоволена свекруха була тільки перші місяці, а потім знову почала нити, що їй не вистачає, що вже неможливо навіть одяг собі купити, пройти якісь платні аналізи, побалувати себе чимось солодшим за моркву.

-Чоловік, як я помітила, просто став мамі більше переказувати. Пояснював все здорожченням, підвищенням цін. Але я помічала, що у свекрухи в холодильнику ніколи не має приготовленої їжі, зате там і дорога ковбаска водиться, і різні паштети, і делікатеси. Ягоди взимку або кавун. Кучеряво живе, що сказати. Вибухнула я, коли дочка у бабусі в канікули кілька днів гостювала. Ми, відправляючи її до бабусі, пакет продуктів привезли. М’ясо, курку, сосиски, сир, печиво, сир, словом, все те, що дочка їсть. Що ми їмо щодня у своєму повсякденному житті. Три дні донька мала бути у бабусі. Син із моїм татом на рибалку з ночівлею їздив якраз. А потім дочка повернулася і розповідала, що у бабусі й бутерброди з ікрою, і рибка червона, а ще вони замовляли роли та замість вечері купували торт. Три дні торт! Мало того, що це не корисно, але ще й дорого. Дочка вже велика, щоб назву прочитати, я цю фабрику знаю, дуже дорога кондитерка.

Людмила вдома готує багато. Іноді один вихідний точно йде у жінки на домашні справи. Чоловік і діти допомагають із прибиранням, а готування — на ній. Варить перше, робить заготовки на тиждень, щоб прийти з роботи та швидко зібрати на стіл, багато розкладає по контейнерах і ставить в заморозку. Жінка робить вдома фарш, вважаючи, що так дешевше.

Звичайно, делікатеси, солодощі та інші гастрономічні вишукування на столі є, але не щодня. Щось смачніше вона може подати на стіл на свято. У батьків дача, яблука вони з чоловіком возять від них, часто на столі пиріг із тими самими яблуками чи грушами. Може Люда купити бананів чи апельсинів, ягоди, які на дачі не ростуть. Але не кавуни взимку, не бутерброди з ікоркою до сніданку, не цілий торт на вечерю.

– Зрозуміло, чому свекрусі грошей не вистачає. Звичка жити добре її не полишає. Та я й не проти. Якщо це “добре” оплачуватиметься не з мого сімейного бюджету. Вона кавуни взимку купує і не готує нічого, тільки готове замовляє, а ресурси на такий спосіб життя забирає в онуків? То як це?- обурюється Люда.

– Ну не можу ж я мамі відмовити, якщо вона каже, що сидить без грошей? – Розвів руками чоловік. — Ну, що ти злишся, ми ж не голодуємо.

Людмила запропонувала чоловіку привозити мамі у вигляді допомоги готовий набір продуктів з яких можна просто готувати: крупи, овочі, молочку, м’ясо. Свекруха, не отримавши на руки грошей, підібгала губи та почала скаржитися, що стояти біля плити їй важко, готувати вона не любить. А через тиждень просто змучила сина проханнями дати їй грошей:

– Мені що гречку на сніданок, обід та вечерю їсти? В мене взагалі грошей немає. От станеш старим, дізнаєшся, як це жити у безгрошів’ї.

І чоловік здався, кинув матері на карту десять тисяч, про що відразу попередив дружину, не звик робити щось потай. Люда зубами скрипіла, але промовчала.

– А вчора знову грошей попросила, тиждень минув, грошей нема. Проте онучку в обід після школи, бутербродами з ікрою пригощала і баликом. Ну як на це реагувати? Я їй зателефонувала і вже без прикрас сказала, що вона вже зовсім вийшла за рамки, у мене діти не бачать такі продукти щодня, а ми гроші заробляємо, між іншим. З чоловіком, звичайно, посварилися. Але й терпіти злив грошей в унітаз його мами я не маю наміру.

Що скажете? Це невістка дріб’язкова та жадібна? Чи свекруха заїлася?

You cannot copy content of this page